Зайцев В'ячеслав Олексійович

український громадський діяч, історик, військовослужбовець

В'ячесла́в Олексі́йович За́йцев (6 вересня 1980, Іванівка, Запорізька область — 5 жовтня 2022, Донецька область) — український громадський діяч, історик, військовослужбовець, сержант[1] Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, який загинув під час російського вторгнення в Україну.

В'ячеслав Зайцев
В'ячеслав Олексійович Зайцев
 Сержант
Загальна інформація
Народження 6 вересня 1980(1980-09-06)
с. Іванівка, Запорізька область, Україна
Смерть 5 жовтня 2022(2022-10-05) (42 роки)
Донецька область, Україна
Alma Mater ЗНУ
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ  Десантні війська
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Життєпис ред.

Народився 6 вересня 1980 року в селі Іванівці, нині Благовіщенської громади Василівського району Запорізької области України.

У 1998—2000 роках проходив військову службу в Збройних Силах України, у 1 АеМД, сержант.

15 жовтня 2004 року, разом з ще одним студентом історичного факультету Сергієм Дідиком був відрахований із Запорізького національного університету. Підставою для цього стало рішення Орджонікідзевського районного суду. Суд визнав студентів винних у правопорушенні, а саме вони закидали багнюкою рекламний щит з передвиборчою агітацією кандидата у президенти України Віктора Януковича. Суд присудив обом по три доби арешту. Після цього, проректор ЗНУ Григорій Брехаря[2] підписав наказ про їхнє відрахування. 21 жовтня 2004 року сотні незгодних з таким рішенням студентів вийшли на акцію підтримки Сергія та В'ячеслава. Завдяки активній позиції студентів, викладачів історичного факультету та юристів, обох студентів було поновлено в університеті у грудні 2004 року[3].

2008 року закінчив історичний факультет ЗНУ. До війни був науковцем, вивчав історію козаччини на острові Хортиці[4][5]. Завідувач інформаційно-видавничим відділом Державного підприємства "Національний заповідник Хортиця"[6].

Доброволець, до Збройних Сил України був призваний за частковою мобілізацією в березні 2014 року. Брав участь в АТО у складі 79-ї окремої аеромобільної бригади. Пройшов охорону Перекопського перешийка, бої на Донбасі, оточення в «Секторі Д» — на українсько-російському кордоні, прорив до своїх. Брав участь в боях за Донецький аеропорт. Кіборг. Зазнав поранення, лікувався в м. Запоріжжі.

Герой фільму Радіо Свобода «Січ»[7][8].

Депутат Запорізької міської ради від «Європейської солідарності». Керівник консультативної ради учасників АТО при голові Запорізької ОДА[9].

Загинув 5 жовтня 2022 року, відстоюючи цілісність України на Донецькому напрямку.

Нагороди ред.

Примітки ред.

  1. Непоправна втрата: на Донеччині загинув видатний випускник ЗНУ В'ячеслав Зайцев — історик, бібліотекар, воїн, учасник оборони Донецького аеропорту, волонтер // Запорізький національний університет. — 2022. — 5 жовтня.
  2. Брехаря Григорій Павлович
  3. 15 жовтня 2004 року
  4. Зайцев Вячеслав Олексійович — Біографія, Балотування, Фракції, Декларації | ПолітХаб. www.chesno.org (укр.). Архів оригіналу за 10 грудня 2021. Процитовано 10 грудня 2021.
  5. «Кіборг» Вячеслав Зайцев: «Влучний постріл із гранатомета майже завжди ставив жирну крапку в бою». armyinform.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 10 грудня 2021. Процитовано 10 грудня 2021.
  6. Зайцев Вячеслав Олексійович. 5 жовтня 2022. Архів оригіналу за 30 вересня 2022. Процитовано 5 жовтня 2022.
  7. На фронті загинув «запорізький кіборг», герой фільму Радіо Свобода «Січ» Вʼячеслав Зайцев. www.radiosvoboda.org. 5 жовтня 2022.
  8. СІЧ. Звідки росте спротив «русскому миру». 22 серпня 2018
  9. Десант починає і перемагає. www.golos.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 10 грудня 2021. Процитовано 10 грудня 2021.
  10. Указ Президента України від 28 листопада 2022 року року № 805/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
  11. Указ Президента України від 4 грудня 2014 року року № 915/2014 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела ред.