Жозе Рамуш-Орта
| Частина інформації в цій статті застаріла. (квітень 2022) |
Жозе Рамуш-Орта (26 грудня 1949, Ділі, Португальський Тимор) — чинний президент Східного Тимору з 20 травня 2022 [6], також обіймав посаду президента Східного Тимору 20 травня 2007 — 20 травня 2012 року. Один із засновників руху ФРЕТІЛІН, активний борець за незалежність Східного Тимору від Індонезії.
| Жозе Рамуш-Орта порт. José Manuel Ramos-Horta | |
|---|---|
| порт. José Manuel Ramos-Horta | |
.jpg) порт. José Manuel Ramos-Horta | |
| Президент Східного Тимору | |
|
Нині на посаді | |
| На посаді з | 20 травня 2022 |
| Прем'єр-міністр Східного Тимору | |
| 26 червня 2006 — 19 травня 2007 | |
| Попередник | Марі Алкатірі |
| Наступник | Шанана Гужмау |
| 20 травня 2007 — 20 травня 2012 | |
| Попередник | Шанана Гужмау |
| Наступник | Таур Матан Руак |
|
| |
| Народився |
26 грудня 1949[1] (74 роки) Ділі, Португальський Тимор[2][3][4] |
| Відомий як | політик, адвокат, правовий радник |
| Місце роботи | Університет Оксфорда |
| Країна | Східний Тимор[5] |
| Alma mater | Школа міжнародних відносин Колумбійського університетуd, Академія міжнародного права (1983), Antioch Colleged (1984) і Fondation René-Cassind |
| Політична партія | безпартійний |
| У шлюбі з | Анна Песоа Пінто (розлучений) |
| Діти | Loro Hortad |
| Професія | політик |
| Релігія | католик |
| Нагороди |
 Нобелівська премія миру (1996)  |
 | |
| ramoshorta.com | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Біографія ред.
Народився 26 грудня 1949 у Ділі, столиці Східного Тимору. Його мати була тиморкою, а батько — португальцем. У нього було 11 братів та сестер, 4 з яких були вбиті Індонезійськими військовиками.
Жозе Рамуш-Орта вивчав Міжнародне право у Гаазькій академії міжнародного права у 1983 році та міжнародне право з прав людини у Міжнародному інституті з прав людини.
З початку 1970-х брав активну участь у русі за незалежність Східного Тимора. Обіймав посаду «міністра закордонних справ у вигнанні» (1975, 2000—2002). У 1988 році вийшов з лав руху ФРЕТІЛІН та продовжив діяльність як незалежний політик.
У 1996 разом з єпископом Карлушем Біле здобув Нобелівську премію миру.
Після здобуття Східним Тимором незалежності у 2002 став міністром закордонних справ нової держави, а в 2006–2007 — прем'єр-міністр Східного Тимору. З 20 травня 2007 — другий президент після проголошення незалежності країни.
11 лютого 2008 року був важко поранений в живіт внаслідок замаху, організованого екстремістською організацією бойовиків Східного Тимору. Внаслідок замаху лідер бойовиків, Алфреду Рейнаду, загинув. Після замаху Рамос-Орта був доставлений на австралійську військову базу у Ділі, згодом був переправлений до Австралії. Лікарі констатували 2—3 поранення, особливо важко була зачеплена права легеня. Був переведений у стан штучної коми для підтримки життєвих функцій організму. Виведений з цього стану 21 лютого. 17 квітня Жозе Рамуш-Орта повернувся до Східного Тимору й дав прес-конференцію в аеропорту одразу після повернення.
Примітки ред.
- ↑ Енциклопедія Брокгауз
- ↑ http://online.wsj.com/article/SB117883488581399103.html?mod=googlenews_wsj
- ↑ http://www.theaustralian.com.au/archive/news/timor-rebels-lover-blamed/story-e6frg6t6-1111116103960
- ↑ http://www.theaustralian.com.au/arts/crusading-journalism-lives-in-dili/story-e6frg8n6-1226148324814
- ↑ http://www.bbc.co.uk/news/world-africa-20880484
- ↑ Nobel laureate sworn in as East Timor leader on independence anniversary. France 24 (англ.). 19 травня 2022. Архів оригіналу за 19 травня 2022. Процитовано 19 травня 2022.
Посилання ред.
- Ramos-Horta’s website(англ.)
- Nobel Prize biography [Архівовано 26 грудня 2008 у Wayback Machine.](англ.)
- Who will be the next UN Secretary General?(англ.)
- Australian television interview transcript (2004)(англ.)