Жак Моно
Жак Моно́ (фр. Jacques Lucien Monod; 9 лютого 1910, Париж — 31 травня 1976) — французький біохімік, Нобелівський лауреат з фізіології або медицини (премія 1965 року разом з дослідником бактеріофагів Андре Львовим). Вперше встановив механізми генетичного контролю синтезу білків через дію регуляторних генів.
Наукова діяльність біолога Жака Люсьєна Моно була тісно пов'язана з інститутом Луї Пастера, у якому він працював. Призначений керівником відділу кліткової біології, Моно почав працювати з Франсуа Жакобом. Науковцям вдалося довести існування інформаційної РНК, тобто молекули РНК, яка переносить генетичну інформацію від ДНК ядра клітини до цитоплазми. Іншим їхнім дослідом показано, що ДНК організована в набори генів, які називають оперонами. 1965 року Жак Моно та Франсуа Жакоб розділили Нобелівську премію з фізіології і медицини. Їхня праця відкрила нову сферу дослідження — молекулярну біологію.
Див. також ред.
- 59388 Моно — астероїд, названий на честь науковця[7].
Примітки ред.
- ↑ а б в Fichier des personnes décédées
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ а б Babelio — 2007.
- ↑ а б Енциклопедія Брокгауз
- ↑ Список професорів Колеж де Франс
- ↑ Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
- ↑ База даних малих космічних тіл JPL: Жак Моно (англ.) .
Це незавершена стаття про науковця. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Посилання ред.
- Biography of Jacques Monod at Nobel e-Museum [Архівовано 17 грудня 2001 у Wayback Machine.]