Дубравка Ораїч-Толич (хорв. Dubravka Oraić-Tolić; нар.. 1 серпня 1943, Славонський Брод, Бродсько-Посавська жупанія, СФРЮ, нині — Хорватія) — югославська та хорватська літературознавчиня.

Дубравка Ораїч-Толич
хорв. Dubravka Oraić-Tolić
Народилася 1 серпня 1943(1943-08-01) (80 років)
Славонський Брод, Хорватія
Країна  СФРЮ
 Хорватія
Діяльність поетка, письменниця, перекладачка, наукова працівниця
Галузь літературознавство
Заклад Загребський університет
Членство Хорватська академія наук і мистецтв
Діти Iva Tolićd
Нагороди

CMNS: Дубравка Ораїч-Толич у Вікісховищі

Життєпис ред.

Дубравка Ораїч-Толич народилася 1 серпня 1943 року в Славонськом Броді[1].

У 1962—1966 роках в Загребі і в 1967—1969 роках у Відні Дубравка Ораїч-Толич вивчала філософію, російську мову і літературу. Магістерську дисертацію захистила з пейзажу в творах Антуна Густава Матоша, а докторську — по темі цитатності в літературі і культурі[1].

Викладає літературознавство на відділенні східнослов'янських мов і літератур філософського факультету Загребського університету. Була запрошеною професоркою в університетах Мюнхена (1992) і Геттінгена (2007)[1].

Переклала хорватською мовою роман «Петербург» Андрія Білого, трилогію Валентина Катаєва («Трава забуття»), поеми «Труба Гуль-Мулли» і «Зангезі» Веліміра Хлєбнікова[1].

Поетичні збірки Urlik Amerike і Palindromska apokalisa вийшли англійською мовою (American Scream; Palindrome Apocalypse. Portland: Ooligan Press, 2005) і були удостоєні нагороди за найкращий переклад року зі слов'янських мов. Поема Palindromnyj apokalipsis опублікована хорватською та російською мовами в книзі «Хлєбников і авангард»[1].

Книга Muška moderna i ženska postmoderna («Чоловічий модернізм і жіночий постмодернізм», Zagreb: Ljevak, 2005) отримала приз журналу Vjesnik за найкращу книгу 2006 року. Книга Akademsko pismo: Strategije i tehnike klasične retorike za suvremene studentice i studenteАкадемічне письмо: Стратегії і техніки класичної риторики для сучасних студенток і студентів», Zagreb: Ljevak, 2011) отримала приз Хорватської академії наук і мистецтв 2013 року[1].

Нагороди та премії ред.

  • Міжнародна відзнака імені батька російського футуризму Давида Бурлюка[2]

Бібліографія ред.

Монографії ред.

  • Das Zitat in Literatur und Kunst: Versuch einer Theorie (Wien-Köln-Weimar: Böhlau Verlag, 1995)
  • Männliche Moderne und weibliche Postmoderne: der Geburt virtuellen Kultur (Wien: Peter Lang, 2008)

Примітки ред.

  1. а б в г д е Dubravka Oraić Tolić. ka2. Архів оригіналу за 7 квітня 2019. Процитовано 31 липня 2016.
  2. Лауреаты Международной отметины имени отца русского футуризма Давида Бурлюка. Первый австралийский фестиваль русской традиционной и экспериментальной литературы «Антиподы». Архів оригіналу за 14 серпня 2016. Процитовано 31 липня 2016.

Посилання ред.