Вікіпедія

Дольдербан

Дольдербан (нім. Dolderbahn) — зубчаста залізниця завдовжки 1,3 км у Цюриху, Швейцарія. Лінія споруджена у передмістях Цюриха Готтінген[en] і Флунтерн[en] на південному схилі гори Адлісберг[en]. Нижня кінцева зупинка лінії знаходиться у Ремергоф[de] , приблизно за 1,5 км від центру міста, де є пересадки на лінії 3 і 8 трамваю Цюриха. Верхня кінцева зупинка «Гірська станція Долдербан» примикає до готелю «Dolder Grand[en]» та зоні відпочинку Долдер. Також обслуговуються дві проміжні станції, на «Тітлісштрассе» та «Вальдгауз-Дольдер». [1][2][3]

Дольдербан
Зображення
Зазвичай використовуваний транспортний засіб PB Bhe 1/2d
Країна  Швейцарія
Адміністративна одиниця Цюрих
Цюрих
Власник Dolderbahn-Betriebs AGd
Оператор Транспортна компанія Цюриха
Дата офіційного відкриття 1895
Максимальний похил 196 ‰
Ширина колії метрова колія
Довжина або відстань 1,328 км
Номер залізничної лінії 25
Мапа
CMNS: Дольдербан у Вікісховищі

Координати: 47°22′19″ пн. ш. 8°34′00″ сх. д. / 47.37213888891666613° пн. ш. 8.5668055555833326764° сх. д. / 47.37213888891666613; 8.5668055555833326764

Лінія належить Dolderbahn-Betriebs AG, яка сама на 50% належить місту Цюрих, і від їхнього імені управляється муніципальним транспортним оператором Verkehrsbetriebe Zürich. Лінія була відкрита в 1895 році як фунікулер та реконструйована як зубчаста залізниця в 1973 році. Саме тому її досі іноді помилково називають фунікулером або канатною дорогою. [4]

Історія ред.

Вперше було запропоновано побудувати лінію в 1890 році, коли Генріх Хюрліман купив землю в цьому районі, хоча його перші пропозиції були відхилені. В 1893 році для будівництва лінії була створена компанія Dolderbahn-Aktiengesellschaft, а будівництво розпочалося наступного року. Лінія була побудована як фунікулер і відкрита в 1895 році. Верхня кінцева зупинка фунікулера була приблизно на місці найвищої з двох проміжних станцій нинішньої лінії. Фунікулер мав довжину 816 м і долав перепад висот у 100 м з максимальним нахилом 18%. [5][6][7]

Після відкриття лінії на верхній кінцевій станції було побудовано ресторан; в 1906 році його переобладнано як готель Dolder Waldhaus. В 1899 році готель Dolder Grand був побудований вгору від верхньої кінцевої точки фунікулера і був сполучений з фунікулером короткою лінією електричного трамваю з одним вагоном що курсував. Лінія була побудована на тій же колії 1000 мм, що й інші електричні трамвайні лінії Цюриха, але ніколи не була сполучена з жодною з них. В 1922 році трамвайна лінія зазнала реконструкції, але в 1930 році її замінили на автобус. [8]

В 1971 році термін концесії початкової компанії закінчився, і була створена нова компанія Dolderbahn-Betriebs-AG, за для реконструкції лінії як зубчастої залізниці. У той же час лінія була продовжена у її верхньому кінці, щоб безпосередньо обслуговувати Dolder Grand Hotel, таким чином замінивши автобус, який, у свою чергу, замінив трамвай. Нова лінія була відкрита в 1973 році, а в 1999 році Verkehrsbetriebe Zürich перебрала на себе експлуатацію лінії. В 2004 році лінія була повністю оновлена ​​разом із чотирма станціями та двома вагонами. [5]

Діяльність ред.

Лінія має довжину 1,3 км і долає перепад висот у 162 м. Має ширину колії — 1000 мм, є одноколійною, роз'їзд розташовано між станціями «Тітлісштрассе» та «Вальдгауз-Дольдер».[2][4][9]

Лінія обслуговується парою вагонів, кожен з яких може перевозити 100 пасажирів. Вагони мають живлення 600 В постійного струму, що забирається пантографом. Вагони були побудовані швейцарським локомотивно-машинобудівним заводом[en] з електричним обладнанням від Brown, Boveri & Cie в 1972 році. Лінія не має депо і не має сполучення з будь-якою іншою лінією. Вагони стоять і обслуговуються на кінцевих станціях.[1][4][6]

Лінія курсує з 06.20 до 23.30 щодня, що 10, 15 або 20 хвилин залежно від часу доби. Час у дорозі приблизно 5 хвилин. Застосовуються стандартні зональні тарифи Zürcher Verkehrsverbund, при цьому вся лінія знаходиться в зоні тарифу 110 (місто Цюрих, раніше зона 10).[2][10][11]

Перспективи ред.

У червні 2021 року Verkehrsbetriebe Zürich замовила два нові вагони від Stadler Rail у Бусснанг, за для заміни діючих вагонів, що використовуються на лінії. Поставка нових вагонів запланована на середину 2024 року і коштуватиме 10,6 млн. швейцарських франків.[4]

Примітки ред.

  1. ↑ а б Eisenbahnatlas Schweiz. Verlag Schweers + Wall GmbH. 2012. с. 65. ISBN 978-3-89494-130-7.
  2. ↑ а б в Dolderbahn (German) . Verkehrsbetriebe Zürich. Архів оригіналу за 15 листопада 2011. Процитовано 25 серпня 2011.
  3. ↑ Directions. The Dolder Grand. Архів оригіналу за 12 вересня 2017. Процитовано 12 вересня 2017.
  4. ↑ а б в г Rack railcars ordered for the Dolderbahn. Railway Gazette International. 17 червня 2021. Архів оригіналу за 17 червня 2021. Процитовано 17 червня 2021.
  5. ↑ а б Geschichte der Dolderbahn [History of the Dolderbahn] (German) . Verkehrsbetriebe Zürich. Архів оригіналу за 24 березня 2012. Процитовано 25 серпня 2011.
  6. ↑ а б Die Dolderbahn [The Dolderbahn] (German) . Zürich Tram Museum. Архів оригіналу за 10 червня 2009. Процитовано 26 серпня 2011.
  7. ↑ Allen, Cecil J. (1958). Switzerland's Amazing Railways. London: Thomas Nelson and Sons. с. 175.
  8. ↑ Das Doldertram der Dolderbahn [The tram of the Dolderbahn] (German) . Zürich Tram Museum. Архів оригіналу за 7 липня 2011. Процитовано 26 серпня 2011.
  9. ↑ Dolderbahn. Funiculars.net. Pantograph.se. Архів оригіналу за 30 вересня 2011. Процитовано 26 серпня 2011.
  10. ↑ Online Timetable - Route 25 (PDF). Zürcher Verkehrsverbund. Архів (PDF) оригіналу за 12 вересня 2017. Процитовано 12 вересня 2017.
  11. ↑ Frequently asked questions. Zürcher Verkehrsverbund. Архів оригіналу за 3 жовтня 2011. Процитовано 26 серпня 2011.

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дольдербан

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Дольдербан&oldid=39151661