Довічний сенатор (Італія)
Довічний сенатор — почесна посада в італійському Сенаті.
Опис ред.
Відповідно до конституції Італії, отримати довічну сенаторську посаду можуть колишні Президенти Італії. Окрім того, президент країни може надати цю посаду п'ятьом громадянам, які «прославили Батьківщину видатними заслугами в галузі суспільної діяльності, науки, мистецтва й літератури».
Список довічних сенаторів ред.
Жирним шрифтом позначено п'ятьох нині чинних довічних сенаторів.
- Клаудіо Аббадо
- Джуліо Андреотті
- Джованні Аньєллі
- Карло Бо
- Норберто Боббіо
- Лео Валіані
- Вітторіо Валлетта
- Джованні Гронкі
- Франческо де Мартіно
- Енріко де Нікола
- Гаетано де Санктіс
- Едуардо Де Філіппо
- Умберто Дзанотті Б'янко
- Луїджі Ейнауді
- П'єтро Каноніка
- Гвідо Кастельнуово
- Елена Каттанео
- Еміліо Коломбо
- Франческо Коссіґа
- Рита Леві-Монтальчині
- Джованні Леоне
- Маріо Луці
- Чезаре Мерцагора
- Еудженіо Монтале
- Маріо Монті
- Джорджо Наполітано
- П'єтро Ненні
- Джузеппе Параторе
- Ферруччо Паррі
- Алессандро Пертіні
- Ренцо Піано
- Серджо Пінінфаріна
- Камілла Равера
- Карло Руббіа
- Меуччіо Руїні
- Карло Альберто Салустрі, поетичний псевдонім Trilussa
- Джузеппе Сарагат
- Антоніо Сеньї
- Оскар Луїджі Скальфаро
- Джованні Спадоліні
- Луїджі Стурцо
- Паоло Еміліо Тавіані
- Артуро Тосканіні[1]
- Амінторе Фанфані
- Карло Адзеліо Чампі
- Паскуале Янакконе
Примітки ред.
- ↑ Відмовився від посту наступного дня після призначення
Джерела ред.
- Senatori A Vita [Архівовано 25 липня 2018 у Wayback Machine.]