Джованні Доменіко да Нола

Джов'анні Дом'еніко да Н'ола італ. Giovanni Domenico da Nola), також Нолла (італ. Nolla) (Нола 1510-20 — травень 1592) — італійський поет та композитор доби Відродження.

Джованні Доменіко да Нола
Основна інформація
Дата народження	між 1510 та 1520
Місце народження	Нола
Дата смерті	1592(1592)
Місце смерті	Неаполь, Неаполітанське королівство
Громадянство	Італія
Національність	італієць
Професія	композитор, капельмейстер, поет
Жанр	віланела, мадригал, літургічна музика

Біографія

Джовані Доменіко да Нола народився в місті Нола, на що вказує його ім'я — з Ноли, або Нольський. Був одним з фундаторів Accademia dei Sereni у 1546-1547 роках, де познайомився з Луїджі Дентіче та маркізом делла Терца, який був покровителем Орландо ді Лассо.

1 лютого 1563 року був призначений капельмейстером базиліки Сантиссіма Аннунціата Маджоре у Неаполі (посада, що він її обіймав до смерті 29 років по тому). Викладав також спів жінкам лікарень при Аннунціаті та дияконам семінарії.

Перша публікація Ноли, у 1541 році, складалась з двох книг «Канцони віланели» (італ. Canzoni villanelle), до яких увійшло 31 віланел та 11 маскерат. Вони були написані під великим впливом сучасників; їх аранжування увібрало в себе риси стилю Лассо, Губерта Валранта, Адріана Вілларта, Бальдассаре Донато, Періссоне Камбйо та Антоніо Сканделло. При ліричній формі ці твори часто є комічними, компонуються з використанням діалектів та місцевих виразів; музичне в них мистецьки застосовується імітація та зумисні паралельні квінти.

У 1545 році Нола опублікував книгу мадригалів, що складалася з 29 творів; 22 з них — адаптації Петрарки: один мадригал, шість канцон та п'ятнадцять сонетів. Ці праці демонструють рівновагу імітаційної та гомофонної, фактур, і спосіб застосування альтерації задля підвищення музичної напруги. Нола часто використовував звичайний для його часу стиль note nere. Пізніше опублікував другу книгу мадригалів на п'ять голосів; інші дві книги мадригалів втрачені. Він також вніс мадригали до поетичних антологій і деякі з його поем були опубліковані без музики.

Повний корпус Ноли, що добувся нашого часу, був відредагований Л. Каммарота (L. Cammarota) та виданий у 1973 році.

Твори

Сакральні

• Liber primus motectorum (Венеція, 1549, 5 голосів) — неповний
• Cantiones vulgo motecta appellatae (Венеція, 1575, 6 голосів) — втрачений

Світські

• Canzoni villanelle (Венеція, 1541) — єдина вціліла копія збереглась в одній польській бібліотеці
• Madrigali (Венеція, 1545, 4 голоси)
• Il secondo libro de madrigali (Друга книга мадригалів) (Рим, 1564, 5 голосів) — неповна
• Il primo libro delle villanelle alla napolitana (Перша книга неаполітанських віланел) (Венеція, 1567, 3 та 4 голоси)
• Il quarto libro di madrigali (Четверта книга мадригалів) (5 та 6 голосів) — втрачена
• 5 Napolitane (Наполітан, Неаполітанок), три табулатур для лютні
• 15 мадригалів опублікованих або скопійованих в іншому місці

Бібліографія

• Donna G. Cardamone, Giovanni Domenico da Nola, The New Grove Dictionary of Music and Musicians online.

Посилання

• Gian Domenico da Nola, Venga quel bel narciso (Нехай прийде той красень нарцис) — Modo Antiquo — YouTube [Архівовано 25 березня 2015 у Wayback Machine.]
• Gian Domenico da Nola: Madonna, voi me fare (канцона) — YouTube [Архівовано 25 березня 2015 у Wayback Machine.]