Декерменджі Михайло Дмитрович
Декерме́нджі Миха́йло Дми́трович (нар. 22 січня 1927, с. Максимівка, нині Донецької області — 24 травня 1971, м. Київ) — український радянський скульптор.
| Михайло Дмитрович Декерменджі | |
 | |
| Народився | 22 січня 1927 с. Максимівка Мар'їнський район Донецької області, Україна |
|---|---|
| Помер | 24 травня 1971 (44 роки) Київ, Україна |
| Громадянство |  СРСР
|
| Навчання | Київський художній інститут |
| Напрямок | скульптор |
| Нагороди |
 |
| Автограф | 
|
Біографія ред.
Народився в родині приазовських болгар.
У 1937—1941 роках навчався у Ворошиловградському художньому училищі, в 1944—1950 роках — в Київському художньому інституті, працював у галузі станкової і монументальної скульптури.
Твори ред.
- «Механізатор» (оргскло, 1952)
- Пам'ятник Артему в м. Бахмуті (у співавторстві з А. А. Шапраном, бронза, граніт, 1959; демонтовано 2015[1])
- Статуя В. І. Леніна на станції метро «Університет»[2] (оргскло, 1960, демонтована на початку 1990-х років, не збереглася)
- Скульптурний портрет двічі Героя Соціалістичної Праці О. Гіталова (оргскло, 1963)
- Меморіальна дошка Остапу Вишні в Києві (граніт, бронза; барельєф; скульптор М. Д. Декерменджі, архітектор І. Л. Шмульсон, 1957)
- Погруддя В. Короленка для Літературно-меморіального музею В. Г. Короленка у Полтаві (мармур, спільно з А. А. Шапраном, 1962)
- Надгробний пам'ятник Остапу Вишні на Байковому кладовищі в Києві (граніт; скульптор М. Д. Декерменджі, архітектор Я. Ф. Ковбаса, 1966)
- «В солдатах» (склоцемент, у співавторстві з М. А. Красотіним, 1964)
- «Богдан Хмельницький» (гіпс, 1967)
- Меморіальна дошка Ярославові Гашеку в Києві (мармур; барельєф; скульптор М. Д. Декерменджі, архітектор П. Є. Захарченко, 1970)
Зображення ред.
-
Пам'ятник Артему в Артемівську -
Надгробний пам'ятник Остапу Вишні -
Меморіальна дошка Ярославові Гашеку
,_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D1%96_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%B4%D1%96%D1%8F%D1%87%D1%83_..JPG)
Примітки ред.
- ↑ В Артемовске демонтировали памятник «пламенному революционеру», в честь которого назван город [Архівовано 11 липня 2015 у Wayback Machine.] // ОстроВ. — 2015. — 10 июля. (рос.)
- ↑ Станція метро «Університет», 5 листопада 1960 року // Фото Мельника М. А. — ЦДА КФФД ім. Г. Пшеничного. — Київ.[недоступне посилання]
Джерела ред.
- Бушак С. М. Декерменджі Михайло Дмитрович [Архівовано 30 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2007. — Т. 7 : Ґ — Ді. — С. 307. — ISBN 978-966-02-4457-3.
- Декерменджі Михайло Дмитрович // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 72.
- Декерменджі Михайло Дмитрович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 206. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.]
- Декерменджі Михайло Дмитрович // Художники України : Енциклопедичний довідник : Вип. 1 / Академія мистецтв України, Інститут проблем сучасного мистецтва ; редкол. В. Д. Сидоренко (голова) та ін. ; автор-упор.: М. Г. Лабінський. — К. : Інтертехнологія, 2006. — С. 207. — ISBN 978-966-96839-3-9.
- Декерменджи Михаил Дмитриевич [Изоматериал] : лич. дело чл. Союза художников УССР. — К., [б. и.], 1951–1971. — 42 с. // Центральный государственный архив-музей литературы и искусства Украины: ф. 581, оп. 2, спр. 134. (рос.)
- Календар ювілейних та пам'ятних дат Донецької області. 2017 рік / укл. В. І. Романько. — Слов'янськ : Вид-во «Друкарський двір», 2017. — 95 с.
|
Це незавершена стаття про художника. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |