Девлетшах-хатун (тур. Devletşah Hâtûn, осман. سلطان خاتون‎; ? — 1414[1]) — дружина османського султана Баязида I, дочка правителя Герміяна Сулеймана[en] і Абіде Мутаххари-хатун, дочки султана Валада і онуки Джалаладдіна Румі.

Девлетшах-хатун
осман. سلطان خاتون
Народилася
Кютаг'я
Померла 1414(1414)
Бурса
Поховання Бурса
Громадянство Османська імперія
Діяльність аристократка
Титул принцеса
Посада
Конфесія іслам
Батько Süleyman of Germiyand
У шлюбі з Баязид І Блискавичний
Діти Іса-челебі, Муса

Біографія ред.

Девлетшах-хатун народилася в місті Кютаг'я, після розвалу сельджуцької тюркської держави в Анатолії. Її—батько другий правитель Гермійського князівства Сулейман-шах. Його дружиною і матір'ю Девлет-хатун була Мутахара-хатун, дочка султана Валада, сина Джалаладдіна-і Румі[2]. В дитинстві майбутня дружина другого і мати третього султана Османської імперії захоплювалася вишиванням. Мутахара-хатун, мати Девлетшах-хатун, намагалася дати освіту своїй дочці, але батько всіляко перешкоджав цьому, тому до дівчинки рідко приходили вчителі. Це було небезпечно і трималося в таємниці[3]. Держава Герміяна, яка розривалася між двома потужними урядами, такими як Караман і Османська імперія, завжди була відкрита для атак цих двох могутніх держав. Сулейман Шаха дуже непокоїло складне становище своєї держави. Він бачив всю складність і небезпечність ситуації[4]. До того ж не мав дружніх стосунків ні з Караманською державою, ні з Османською Імперією. До держави Герміяна правитель Карамана ставився досить вороже. Тому, щоб запобігти нападу з боку останнього, Сулейман-шах вирішує зблизитися і встановити родинні зв'язки з Османською імперією, шляхом видачі своєї доньки заміж за сина Мурада І Баязида І Блискавичного. Ще досить юна для одруження Делетшах намагалася вмовити, а потім і перешкодити батькові, але все даремно.

Шлюб з султаном Баязидом І Блискавичним ред.

Сулейман Шах зі своїм пребічником Чемалдіном Ісааком Факіхом без делегації, направляється до Мурада I. Прибувши до падишаха Сулейман-шах вручив йому щедрі подарунки. Після цього султан Османської імперії Мурад І прийняв пропозицію одруження його сина з Девлетшах. Для того, щоб привести наречену, вони відправилися в Кютаг'ю з більш ніж трьома тисячами осіб супроводу. Деякі з них складалися з солдатів-охоронців, які здавали міста, надані в якості приданого. Сулейман-шах вирішив влаштував весілля і в Кютаг'ї. Свято було неймовірної пишноти і розмаху. Воно тривало більше тижня. Після гучного свята, отримання подарунків і приданого, нарешті наречена Девлетшах була передана уже законному чоловікові Баязиду І Блискавичному Згодом подружжя покинуло Кютаг'ю. У 1381 році відбулося ще й османська весілля пари. Воно було ще більш видовищним, ніж перше. На весілля були запрошені правителі Єгипту і навколишньої Анатолії[5]. Згодом, вже після османського весілля османи почали розміщувати своїх солдатів у державі Герміяна і сприймати її як придане. Сулейман Шах в боротьбі проти цього поклав свою голову. Про життя Девлетшах у шлюбі даних не збереглося. Вважається, що вона мати Іси Челебі та Муси Челебі (пом. 1402). Померла у Бурсі у 1414 році. За словами Ч. Улучая, її поховання знаходиться неподалік Зеленої мечеті.

Примітки ред.

  1. Sakaoğlu, 2015.
  2. Sakaoğlu, 2015, s. 76.
  3. Lowry, 2012, p. 153.
  4. Alderson, 1956, XXIV (прим. 9)
  5. Peirce, 1993, p. 52.

Література ред.

  1. Akyıldız, Ali. Valide Sultan // Islam Ansiklopedisi. — İslâm Araştırmaları Merkezi, 2012. — Vol. 42. — P. 494—499.
  2. Alderson, Anthony Dolphin. The Structure of the Ottoman Dynasty. — Oxf.: Clarendon Press, 1956.
  3. Lowry, Heath W. The Nature of the Early Ottoman State. — SUNY Press, 2012. — 197 p. — ISBN 0791487261, 9780791487266.
  4. Peirce, Leslie P. The Imperial Harem: Women and Sovereignty in the Ottoman Empire. — Oxford: Oxford University Press, 1993. — 374 p. — ISBN 0195086775, 9780195086775.
  5. Sakaoğlu, Necdet. Bu mülkün kadın sultanları. — İstanbul: Oğlak Yayıncılık, 2015. — 574 p. (тур.)
  6. Uluçay, M. Çağatay. Türk Tarih Kurumu yayınları. — Türk Tarih Kurumu Basımevı, 1980.
  7. Uluçay, M. Çağatay. Padişahların kadınları ve kızları. — Türk Tarih Kurumu Basımevı, 1985. — 220 p.
  8. Harris, Jonathan, The End of Byzantium. New Haven and London: Yale University Press, 2010. ISBN 978-0-300-11786-8
  9. Imber, Colin, The Ottoman Empire. London: Palgrave/Macmillan, 2002. ISBN 0-333-61387-2
  10. Encyclopædia Britannica. Mehmed I (англ.). Encyclopædia Britannica Online (2010).