Вікіпедія

Даніель Фрідман

німецький шахіст

Данієль Фрідман (латис. Daniels Frīdmans; 15 лютого 1976, Рига) — латвійський шахіст, представник Німеччини від 2007[1], гросмейстер від 2001 року.

Данієль Фрідман
Оригінал імені латис. Daniels Frīdmans
Варшава, 2013 рік
Варшава, 2013 рік
 Варшава, 2013 рік
Країна Латвія Латвія
Німеччина Німеччина
Народження 15 лютого 1976(1976-02-15) (48 років)
Рига
Титул гросмейстер (2001)
Рейтинг ФІДЕ 2622 (травень 2016 року)
Піковий
рейтинг 		2670 (81-ше місце, жовтень 2012 року)

Шахова кар'єра ред.

Першого міжнародного успіху досягнув 1992 року, здобувши бронзову медаль (позаду Петра Свідлера i Ронена Хар-Цві) на чемпіонаті світу серед юнаків до 16 років, який відбувся в Дуйсбургу. Через рік у Братиславі поділив 4-те місце (разом з Хуго Спангенбергом i Роландом Берзіньшем) на чемпіонаті світу до 18 років, крім того 1996 року повторив цей успіх у Медельїні (разом із, зокрема, Лівіу-Дітером Нісіпяну i Георгієм Качеїшвілі) в категорії до 20 років. Того самого року здобув звання чемпіона Латвії в особистому заліку, а також вперше потрапив до складу національної збірної на шаховій олімпіаді. 1997 року поділив 2-ге місце (після Сергія Мовсесяна, разом з Василем Ємеліним i Віктором Корчним) на турнірі Wichern Open у Гамбургу. 1998 року переміг (разом з Франком Хольцке) в Зендені. 1999 року виступив на чемпіонату світу ФІДЕ, який проходив за нокаут-системою, де в 1-му колі здолав Утута Адіанто, але в 2-му поступився Найджелові Шорту[2]. Переміг або поділив 1-ше місце на низці міжнародних турнірів, зокрема в таких містах, як: Реклінггаузен (2000, разом з Ромуальдом Майнкою i Феліксом Левіним), Ессен (2001, турнір B, разом з Ральфом Аппелем), Реклінггаузен (2002), Цюрих (2002, разом з Янніком Пеллетьє i Володимиром Бурмакіним), Саутгемптон (2003, турнір B), Страттон Маунтін (2004, разом з Олександром Шабаловим), Лозанна (2005, разом з Тиграном Петросяном i Намігом Гулієвим)[3], Франкфурт-на-Майні (2006), Марсель (2006, разом з Еріком Пріє), Нюрнберг (2006, разом з Олександром Графом i Йонні Гектором). 2008 року здобув у Бад-Верісгофені звання чемпіона Німеччини в особистому заліку[4], а також вперше представляв уже нову країну на олімпіаді в Дрездені. У 2009 році поділив 1-ше місце (разом з Михайлом Красенковим, Стюартом Хаслінгером i Предрагом Ніколічем) на турнірі GfK Open у Гілверсумі. 2012 року вдруге здобув звання чемпіона Німеччини[5].

Неодноразово представляв Латвію i Німеччину на командних змаганнях, зокрема,:

  • п'ять разів на шахових олімпіадах (1996, 2004, 2006, 2008, 2012); дворазовий медаліст: в особистому заліку — двічі бронзовий (2008 — на 4-й шахівниці, 2012 — на 4-й шахівниці)[6],
  • на командному чемпіонаті світу (2013); медаліст: в особистому заліку — золотий (2013 — на 3-й шахівниці)[7],
  • чотири рази на командних чемпіонатах Європи (1997, 2009, 2011, 2013); дворазовий медаліст: разом з командою — золотий (2011) а також в особистому заліку — срібний (2009 — на 3-й шахівниці)[8],
  • на BŁĄD; медаліст: разом з командою — срібний (2013)[9].

Найвищий рейтинг Ело дотепер мав станом на 1 жовтня 2012 року, досягнувши 2670 посідав тоді 81-ше місце в світовій класифікації ФІДЕj, водночас посідав 2-ге місце (позаду Аркадія Найдіча) серед німецьких шахістів[10].

Особисте життя ред.

Одружений з Ганною Затонських, провідною американською (колишньою українською) шахісткою.

Зміни рейтингу ред.

Зміни рейтингу Ело[11]
На цьому місці має відображатися графік чи діаграма, однак з технічних причин його відображення наразі вимкнено. Будь ласка, не видаляйте код, який викликає це повідомлення. Розробники вже працюють для того, щоби відновити штатне функціонування цього графіка або діаграми.

Примітки ред.

  1. ↑ Chess Players who changed federations in 2007. Архів оригіналу за 11 жовтня 2011. Процитовано 9 травня 2016.
  2. ↑ 1999 ФІДЕ Knockout Matches. Архів оригіналу за 20 червня 2017. Процитовано 9 травня 2016.
  3. ↑ Archives 2005: Open Général. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 9 травня 2016.
  4. ↑ Daniel Fridman Deutscher Meister 2008. Архів оригіналу за 11 листопада 2012. Процитовано 9 травня 2016.
  5. ↑ Fridman wins 83rd German Individual Championship. Архів оригіналу за 9 листопада 2012. Процитовано 9 травня 2016.
  6. ↑ OlimpBase. Процитовано 27 листопада 2013.
  7. ↑ OlimpBase. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 9 травня 2016.
  8. ↑ OlimpBase. Процитовано 27 листопада 2013.
  9. ↑ OlimpBase. Процитовано 27 листопада 2013.
  10. ↑ Top lists records: Fridman, Daniel. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 9 травня 2016.
  11. ↑ Рейтинг Ело зі списків ФІДЕ. Джерело: fide.com (дані з 2001 року), benoni.de, olimpbase.org (дані 1971—2001 років)

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Даніель_Фрідман&oldid=40161886