Гідробіотит
Гідробіотит (від грец. ῦδωρ — вода та біотит) — мінерал класу силікатів.
| Гідробіотит | |
|---|---|
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | перевизначений (Rd)[d][1][2] |
| IMA-номер | IMA1983 s.p. |
| Абревіатура | Hbt[3] |
| Хімічна формула | K(Mg,Fe²⁺)₆((Si,Al)₈O₂₀)(OH)₄ * nH₂O |
| Nickel-Strunz 10 | 9.EC.60 |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь |
гідро-[d][4], Біотит[4] |
Склад ред.
Склад мінералу є проміжним між біотитом та вермікулітом. Відноситься до гідрослюд.
_{2}} ,}](https://wikimedia.org/api/rest_v1/media/math/render/svg/dcaab2ffd332d8faa5c635c3f96c24e4c7ae8a51)
де
Хімічний склад (%):
У гідробіотиті у порівнянні із незміненим біотитом відношення й загальний вміст води більший, а вміст та менший. Гідробіотит відрізняється змішаною структурою, утвореною шарами біотиту та вермікуліту. У гідробіотитах із підвищеним вмістом заліза вермікулітових шарів не більше 10 %.
Структура гідробіотиту високого ступеня гідратації характеризується чергуванням біотитових (А) й вермікулітових (В) шарів лише по закону ААВААВ … та АВАВ …
Властивості ред.
Пластинки гідробіотиту зовнішньо нагадують біотит, досягаючи значних розмірів (більше 10 см). Легко розщеплюється (001) на м'які спайні пластинки. Густина 2,6-2,8 г/см³. Твердість 1-2. Колір такий самий, як у біотиту, але блиск більш тьмяний.
Прожарений гідробіотит — бронзовий, срібно-сірий у тонких пластинках — прозорий;
У природі ред.
Гідробіотит завжди зустрічається із вермікулітом. Утворюється при гіпергенній зміні біотиту у процесі формування кори вивітрювання основних й ультраосновних порід.
Використання ред.
Використовується завдяки малій об'ємній масі (якщо швидко нагріти, гідробіотит спучується) в якості теплоізоляційного, звукоізоляційного матеріалів й наповнювача бетонів.
Може використовуватися як іонообмінник завдяки високому катіонному обміну (50-70 мг-екв на 100 г).
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2009) — 2009.
- ↑ W B. G., E Z. P., M B. C. Hydrobiotite, a regular 1 : 1 interstratification of biotite and vermiculite layers // Am. Mineral. — Mineralogical Society of America, 1983. — Vol. 68. — P. 420–425. — ISSN 0003-004X; 1945-3027
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ а б Handbook of Mineralogy — Mineralogical Society of America.
Джерела ред.
- Дьяконов Ю. С. — О закономерностях чередования слоев в смешано-слойных структурах вермикулит-биотит. Кристаллография , 1962.
- Лазаренко Є. К. — «Курс мінералогії» (частини 1-2, 1958—1959).
- В. А. ДРИЦ , Б. А. САХАРОВ РЕНТГЕНОСТРУКТУРНЫЙ АНАЛИЗ СМЕШАНОСЛОЙНЫХ МИНЕРАЛОВ [Архівовано 12 листопада 2021 у Wayback Machine.]