Вікіпедія

Грант Дінк

Грант Дінк (тур. Hrant Dink, вірм. Հրանտ Դինք) (15 вересня 1954, Малатья — 19 січня 2007, Стамбул) — турецько-вірменський журналіст, колумніст, головний редактор турецько-вірменської газети «Агос», один з лідерів вірменської діаспори в Туреччині. Був убитий турецьким націоналістом.[8]

Грант Дінк
вірм. Հրանտ Դինք
Народився 15 вересня 1954(1954-09-15)[2]
Малатья, Туреччина
Помер 19 січня 2007(2007-01-19)[1][2][3] (52 роки)
Стамбул, Туреччина
·вогнепальне поранення
Поховання Balıklı Armenian Cemeteryd
Країна  Туреччина
Національність вірмени[4][5]
Місце проживання Малатья
Стамбул
Діяльність колумніст, футболіст, журналіст, правозахисник, письменник, публіцист, редактор, видавець
Alma mater Стамбульський університет
Знання мов вірменська[6] і турецька[3][6]
Посада головний редактор
Конфесія Вірменська апостольська церква
У шлюбі з Ракель Дінкd[7]
Діти (3) Arat Dinkd
Нагороди

Біографія ред.

Народився в Малатьї 15 вересня 1954 року в родині Серкіса Дінка (відомий як Хашим Калфа), уродженця Малатьї, і Гюльварт Дінк з Сіваса. Ім'я його матері складається з двох слів: турецького слова «гюль» і вірменського слова «варт» (обидва цих слова в перекладі означають «троянда»). У нього було два брати. У ранньому дитинстві виховувався у свого діда. У сім років Грант разом з батьками і братами перебрався в Стамбул, де він прожив все життя. У Стамбулі він ріс у «Вірменському Дитбудинку району Гедикпаша», де познайомився зі своєю майбутньою дружиною Ракель, яка згодом народила йому трьох дітей. Подальші десять років він провів у дитбудинку і здобув свою першу і другу освіту в школах вірменської громади у місті.[9]

Після того як вірменський дитячий табір, в якому він ріс, був після 21 року роботи закритий, Дінк вирішив стати голосом своєї громади — він заснував щотижневу газету «Агос» і став її головним редактором. Газета, першою серед газет Туреччини, стала виходити на вірменській і турецькій мові. Незважаючи на невеликий тираж (1800 в перший рік, 6 тисяч у рік вбивства Дінка), газета мала великий вплив. Однією з головних цілей видання був розвиток діалогу між вірменською діаспорою і турецьким суспільством, між Туреччиною і Вірменією. Крім роботи в своїй газеті, Дінк друкувався в щоденних газетах «Заман» і «Біргюн». У 1982–1983 роках професійно виступав за Taksim SK, футбольний клуб вірменської громади Стамбула.

Вбивство ред.

 
Похорони Гранта Дінка.

Грант Дінк був убитий 19 січня 2007 року перед редакцією своєї газети. Після вбивства в Туреччині відбулися багатотисячні акції протесту під гаслом «Ми всі Гранти Дінки». 20 січня 2007 року турецька влада назвала Огюста Самаста підозрюваним у вбивстві Гранта Дінка. Згідно з повідомленнями преси, батько Огюна, двірник Ахмет Самаст, впізнав сина на поширеному владою кадрі запису відеокамери спостереження і повідомив про це в поліцію. У той же день Самаст був заарештований, при затриманні у нього був знайдений пістолет — ймовірне знаряддя вбивства.

Крім Самаста, поліція затримала ще кілька людей, в тому числі його близького друга Ясіна Хаяля. На першому ж допиті Самаст визнав себе винним у вбивстві. Хаяль же зізнався у підбурюванні: нібито саме він дав Самасту зброю і гроші на поїздку в Стамбул. Як повідомляла преса, вбивство було скоєно з націоналістичних спонукань, але не стало результатом організованої змови.[10]

Суд над підозрюваними у вбивстві Дінка почався в липні 2007 року і тривав з перервами більше чотирьох років. Процес проходив у закритому режимі у зв'язку з тим, що Самаст на момент його початку був неповнолітнім. 22 липня 2011 року Самаст був засуджений до 21 року і шести місяців ув'язнення за вбивство і ще до одного року і чотирьох місяців ув'язнення за незаконне зберігання зброї.[11]

Крім того, при розслідуванні вбивства з'ясувалося, що поліція і жандармерія знали про підготовлюваний теракт, але не вжили заходів для його запобігання. При цьому коли родичі Дінка подали в ЄСПЛ позов проти Туреччини, уряд відправив до суду захисну промову, в якій Дінк порівнювався з нацистами. Ця промова була відкликана, а міністр закордонних справ Туреччини Ахмет Давутоглу заявив, що він її не погоджував[12].

У вересні 2010 року Європейський суд з прав людини, об'єднавши звинувачення, висунуте проти Дінка в «образі ним турецької нації» і позов від родичів Дінка про порушення його права на життя, визнав владу Туреччини винними в порушенні статей 2, 10 та 13 конвенції, які стосуються права на життя і свободи слова. Суд постановив виплатити родичам Дінка 133 тисячі євро як компенсацію.[13]

Примітки ред.

  1. ↑ а б http://news.bbc.co.uk/2/hi/europe/6279241.stm
  2. ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #132576562 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. ↑ Міністерство закордонних справ Туреччини — 1920.
  5. ↑ Hrant Dink Foundation — 2007.
  6. ↑ а б Czech National Authority Database
  7. ↑ https://auroraprize.com/fr/stories/detail/premium/9123/rakel-dink
  8. ↑ «Turkish-Armenian writer shot dead» (англ.). BBC News. Архів оригіналу за 04.02.2007. Процитовано 19.01.2007.
  9. ↑ Emel, Armutçu (2 жовтня 2005). «Hayatı, Resmi Olmayan Ermeni Tarihi» (тур.). Hürriyet. Архів оригіналу за 2 травня 2013. Процитовано 19 січня 2007. {{cite news}}: Cite має пустий невідомий параметр: |співавторами= (довідка)
  10. ↑ Benjamin Harvey. Police: 2 confess in journalist killing. — The Associated Press, 22.01.2007
  11. ↑ Самаст, Огюн [Архівовано 26 грудня 2015 у Wayback Machine.] на Лентапедии
  12. ↑ Туреччина відкликає з Європейського суду захисну промову, в якій Грант Дінк порівнювався з Гітлером. Архів оригіналу за 29 серпня 2010. Процитовано 6 грудня 2015.
  13. ↑ Європейський суд визнав винною Туреччини по справі Гранта Дінка

Посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Грант Дінк
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Грант_Дінк&oldid=40431849