Гербера

рід багаторічних трав родини Айстрові
Гербера

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Streptophyta
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Евдикоти
Підклас: Айстериди
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Айстрові (Asteraceae)
Підродина: Mutisioideae
Триба: Mutisieae
Рід: Гербера (Gerbera)
L.
Види

Див.текст

Посилання
Вікісховище: Gerbera
Віківиди: Gerbera
EOL: 60453
IPNI: 331624-2
ITIS: 564854
NCBI: 13546

Гербе́ра (лат. Gerbera) — рід багаторічних трав родини айстрові (Asteraceae). Є кілька десятків видів, більша частина яких росте у Африці (в першу чергу у Південній Африці та на Мадагаскарі), деякі види зустрічаються також у тропічній Азії. Квітки Гербери за формою схожі на квітки представників родів королиця, остеоспермум та інших «ромашок»; забарвлення квіток Гербери може бути будь-яким, окрім синього.

Gerbera Jamesonii
Gerbera viridifolia

Гербери вирощують у всьому світі (у тому числі у оранжереях) як красиво квітучі декоративні рослини - у першу чергу на зрізання, а також як садові рослини, іноді як кімнатні рослини.

Назва ред.

Рід вперше був описаний у 1737 році голландським ботаніком Яном Гроновіусом (1690-1762) та названий ним на честь свого колеги, німецького лікаря та ботаніка Трауготта Гербера (1710-1743), директора Аптекарського огороду (ботанічного саду) у Москві у 1735-1742 роках, дослідника флори Поволжя[1]

Карл Лінней використав це ім'я у своїй роботі, опублікованій у 1758 році. Оскільки з точки зору Міжнародного кодексу ботанічної номенклатури наукові назви рослин, опубліковані до 1 травня 1753 року не вважаються дійсно оприлюдненими, Лінней формально є автором цієї назви та назва роду записується як Gerbera L..

Ботанічний опис ред.

Гербери - багаторічні трав'янисті рослини. Листки подовжені, перисто-розсічені, на кінці загострені; довжиною до 35 см, зібрані у прикореневу розетку. Черешки та основа листя у деяких видів сильно опушені. Квітконоси висотою до 60 см, без листя, нерідко опушені. Квітки, як і у багатьох інших айстрових, зібрані у суцвіття кошики. У Гербери кошики одиночні, діаметром від 4 до 15 см (у деяких сортів - до 30 см); крайові квітки язичкові, з дуже різноманітним забарвленням; серединні квітки - трубчасті, дрібні; в одному кошику може бути до декількох сотень індивідуальних квіток. Тривалість цвітіння рослин - від 3 до 4 місяців. Плід - сім'янка. Життєздатність насіння зберігається до 6 місяців. Маса однієї насінини - 0,002-0,003 г.

Вирощування ред.

Для розсади Гербер в умовах подібних комплексів використовується меристемних спосіб розмноження - це вирощування молодих рослинок з клітин материнського куща в лабораторних умовах. Використовується той же принцип, що і при живцюванні, тільки замість гілочки береться кілька клітин материнської рослини.[2]

Гербера у культурі ред.

Гербера дуже популярна квітка та широко використовується як декоративна садова рослина або на зрізання. Культурні сорти в основному є результатом схрещування між Gerbera jamesonii та іншого Південно-Африканського виду Gerbera viridifolia.[3] Схрещений вид відомий як Gerbera hybrida. Існують тисячі сортів. Вони сильно розрізняються за формою та розміром. Кольори - різні відтінки білого, жовтого, помаранчевого, червоного та рожевого. Центр квітки іноді може бути чорний. Часто квітка може мати пелюстки декількох різних кольорів.

Види ред.

Рід Гербера включає, за різними даними, від 30 до 80 видів[4]

Примітки ред.

  1. Smith A. W. A Gardener’s Handbook of Plant Names: Their Meanings and Origins. — Courier Dover Publications, 1997. [Архівовано 18 квітня 2015 у Wayback Machine.]ISBN 0-486-29715-2, ISBN 978-0-486-29715-6.(англ.)
  2. Гербера: від народження до букета. Архів оригіналу за 25 січня 2020.
  3. Isabel Johnson. Gerbera jamesonii Adlam. Архів оригіналу за 22 січня 2014. Процитовано 22 січня 2014.
  4. Flann, C (ed) 2009+ Global Compositae Checklist. Архів оригіналу за 13 грудня 2014. Процитовано 8 квітня 2015.

Посилання ред.