Гекімоглу

Османський розбійник і народний герой

Ібрахім Гекімоглу (тур. Hekimoğlu Ibrahim; XIX століття, Ясситаш, Фатса, Орду — 26 квітня 1913, там же; більш відомий під прізвиськом «Гекімоглу» (укр. Син лікаря) — легендарний турецький розбійник і національний герой.

Ібрахім Гекімоглу
Hekimoğlu Ibrahim
Представники влади та журналіст зі Сполучених Штатів позують із тілами Гекімоглу (праворуч) та його друга Алана Османа (ліворуч) після їх смерті в перестрілці.
Народився XIX століття
Ясситаш, Фатса, Орду, Османська імперія
Помер 26 квітня 1913(1913-04-26)
Фатса, Орду, Османська імперія
·вогнепальне поранення
Громадянство  Османська імперія
Діяльність розбійник

Біографія ред.

За даними турецьких істориків Мітхата Сертоглу та Айхана Юкселя, Гекімоглу народився у селі Ясситаш поблизу Фатси в селянській сім'ї[1][2]. Приблизно на початку XX століття почав працювати на місцевого землевласника Сефера Агу, який належав до тих, хто жив відокремлено від інших чвенебурі (грузин-мусульман). Гекімоглу і донька Сефера Аги на ім'я Фадіме закохалися один в одного і почали таємно зустрічатися. Якось їх помітив чвенебурі на ім'я Юсуф. За звичаями, поширеними серед чвенебурі на той час, незаміжнім дівчатам було заборонено спілкуватися з чоловіками, які не є їхніми близькими родичами.

Вважаючи, що Гекімоглу зав'язавши стосунки з Фадіме, потоптав честь чвенебурі, вони спробували вбити його, але Гекімоглу, вбивши одного чвенебурі, вдалося вислизнути.[3] Зрозумівши, що законними способами йому нічого досягти, Гекімоглу вирішив бігти в гори.

Розбійник і народний герой ред.

На чолі з Гекімоглу банда розбійників проводила компанію пограбувань і набігів на будь-якого землевласника чи лідера громади, які, за чутками, погано поводилися з місцевим населенням. Гекімоглу та його банда грабувала багатих людей і ділила частину своїх винагород з бідними. Це призвело до того, що Гекімоглу отримав статус народного героя, і місцеві жителі дали йому титул «Герой усіх героїв» (тур. Kahramanlar kahramanı).[1]

Діяльність його банд була значним чинником у посиленні етнічної напруги між чвенебурі та турецькими громадами у Фатсі та в ширшому санджаку (підпровінція) Джанік. 15 грудня 1908 року Фатса надіслала телеграму до міністра внутрішніх справ Османської імперії в Стамбулі, столиці, з проханням допомогти в захоплені Гекімоглу, але завдяки допомозі та притулку, наданому йому місцевими турецькими селами, владі не вдалося захопити його, і Гекімоглу відповів посиленням своїх атак на чвенебурі.

Загибель ред.

Гекімоглу направив владі прохання про помилування, але йому відмовили. 26 квітня 1913 року Гекімоглу і його соратник Алан Осман були вбиті в результаті перестрілки, що тривала 8 годин. Їхню смерть зафіксував американський журналіст.

Спадщина ред.

Гекімоглу згадують у Туреччині як національного героя, майже легенду, як розбійника, який боровся проти несправедливості. На його честь було названо низку об'єктів, а також написана народна пісня Hekimoğlu Türküsü(інші мови).[2]

Примітки ред.

  1. а б Sertoğlu, Mithat — «Kahramanlar Kahramanı Hekimoğlu» İstanbul 1983.
  2. а б Yüksel, Ayhan — «Eşkıya Hekimoğlu» Tombak, Sayı : 35 (Aralık 2000), s. 72 — 75
  3. Yüksel, Ayhan — Eşkıya Hekimoğlu İbrahim’in 'Aynalı Martin' Tüfeği, Hürriyet Tarih 27 Kasım 2002, s. 20 — 21.