Вікіпедія

Гвоздик Олександр Сергійович

український професіональний боксер у напівважкій вазі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гвоздик.

Олекса́ндр Сергі́йович Гво́здик (15 квітня 1987, Харків, Українська РСР) — український професійний боксер у напівважкій вазі (до 79,4 кг), чемпіон світу за версією WBC (2018 — 2019). Бронзовий призер Олімпійських ігор (2012), чемпіон літньої Універсіади (2013), чемпіон світу серед студентів (2008), переможець Кубка Європи (2010), багаторазовий чемпіон України. Заслужений майстер спорту України.

Олександр Гвоздик
Гвоздик у Кременчуці (жовтень 2012)
Гвоздик у Кременчуці (жовтень 2012)
Загальна інформація
Повне ім'я Гвоздик Олександр Сергійович
Прізвисько The Nail (цвях)
Громадянство Україна Україна
Народився 15 квітня 1987(1987-04-15) (37 років)
Харків, УРСР
Проживання Харків, Україна
Вагова категорія Напівважка вага (до 79,4 кг)
Зріст 188 см
Розмах рук 192 см
Промоутер Top Rank
Тренер Тедді Атлас
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Професіональна кар'єра
Перший бій 12 квітня 2014
Останній бій 30 вересня 2023
Пояс WBC
Боїв 21
Перемог 20
Перемог нокаутом 16
Поразок 1
Нічиїх 0
Спортивні медалі
Представник Україна Україна
Бокс
Літні Олімпійські ігри
Бронза 2012 Лондон до 81 кг
Кубок Європи
Золото 2010 Харків До 81 кг
Універсіади
Золото 2013 Казань До 81 кг

Життєпис ред.

Боксером став завдяки батькові, який з дитинства переконував Олександра, що бокс — найкращий у світі вид спорту. Однак тренування хлопець розпочав з кікбоксингу — позаймався пів року і покинув. У 10-річному віці почав відвідувати заняття з боксу у спортивному клубі «Металіст», де його першим тренером став Олександр Володченко.

Окрім занять боксом, Олександр Гвоздик серйозно займається питаннями власної освіти — після закінчення Харківського педагогічного університету він вступив до Юридичної академії України ім Я. Мудрого[1].

Аматорська кар'єра ред.

Перший значний успіх прийшов до Олександра Гвоздика у 2008 році, коли він став чемпіоном світу серед студентів[2]. Починаючи з 2009 року він був незаперечним лідером серед українських боксерів у своїй ваговій категорії, що дало змогу з року в рік отримувати золоті нагороди національного чемпіонату. У 2010 році Гвоздик посів перше місце на Кубку Європи з боксу[3].

На чемпіонатах світу Олександр не досягав таких успіхів. У 2009 році в Мілані він поступився німцю Рене Краузе лише за кількістю ударів (маючи рівну кількість очок)[4], а у 2011 році в Баку програв росіянину Єгору Мехонцеву[5], що, втім, не завадило Гвоздику здобути олімпійську ліцензію, залишившись без медалі чемпіонату світу.

Олімпійські ігри 2012 ред.

На Олімпійських іграх 2012 у Лондоні український боксер, почавши виступи зі стадії 1/16 фіналу, по черзі здолав Михайла Довголевця з Білорусі[6], представника Нікарагуа Осмара Браво Амадора[7] та алжирця Абдельхафіда Бенчаблу[8]. У півфінальному поєдинку Гвоздик зійшовся з боксером із Казахстану Адільбеком Ніязимбетовим, якому поступився за рішенням суддів, набравши однакову із суперником кількість очок. Унаслідок цього українець був змушений задовольнитися лише бронзовою нагородою Олімпіади.[9]

Універсіада 2013 ред.

На літній Універсіаді, яка проходила з 6 по 17 липня у Казані, Олександр представляв Україну в боксі у ваговій категорії до 81 кг та завоював золоту медаль[10].

В одній шістнадцятій українець здолав естонця Айнара Карлсона 3:0. У чвертьфіналі поборов корейця Кіма Хйонгкью з рахунком 2:1. У півфіналі спортсмен зустрівся з білорусом Михайлом Даугалявцем, якого переміг із рахунком 3:0. Золоту нагороду спортсмен отримав без бою — через травму росіянина Дмитра Бівола, матч не відбувся[11][12].

Світова серія боксу ред.

Протягом другого сезону WSB (2011—2012) виступав як легіонер російської команди «Динамо Москва» (української на той час ще не було). Провів 4 поєдинки, в усіх здобувши перемогу. Після Олімпіади 2012 року підписав контракт із новоутвореною командою «Українські отамани». Протягом третього сезону (2012—2013) провів 5 переможних боїв. Загалом у Світовій серії боксу провів 9 боїв, у всіх переміг (у 3-х — достроково).

Результати поєдинків 2 сезону WSB ред.

Результат Команда Суперник Спосіб Дата Місце Примітки Відео
Перемога   «Astana Arlans»   Даніяр Устембаєв TKO 9 грудня 2011 Астана Бій зупинено у 3 раунді через розсічення [[Файл:Logo of YouTube (2013-2015).svg|40px|link=https://www.youtube.com/watch?v=ynWZ1jXUWc4 [Архівовано 3 квітня 2016 у Wayback Machine.]]]
Перемога   «D&G Italia Thunder»   Людовік Грогуа WP (2:1) 17 лютого 2012 Москва [[Файл:Logo of YouTube (2013-2015).svg|40px|link=https://www.youtube.com/watch?v=H6OPYPG7tzk [Архівовано 31 березня 2016 у Wayback Machine.]]]
Перемога   «Astana Arlans»   Абдельхафід Бенчабла WP (3:0) 30 березня 2012 Москва Півфінал [[Файл:Logo of YouTube (2013-2015).svg|40px|link=https://www.youtube.com/watch?v=eMpGIdJ38oQ [Архівовано 1 квітня 2016 у Wayback Machine.]]]
Перемога   «D&G Italia Thunder»   Імре Зело WP (3:0) 2 травня 2012 Лондон Фінал [[Файл:Logo of YouTube (2013-2015).svg|40px|link=https://www.youtube.com/watch?v=cWCM8FIcIXI [Архівовано 1 квітня 2016 у Wayback Machine.]]]

Результати поєдинків 3 сезону WSB ред.

Результат Команда Суперник Спосіб Дата Місце Примітки Відео
Перемога   «British Lionhearts»   Бабакар Камара WP (3:0) 11 січня 2013 Київ  
Перемога   «D&G Italia Thunder»   Віталіус Субачіус WP (3:0) 8 лютого 2013 Бровари [[Файл:Logo of YouTube (2013-2015).svg|40px|link=https://www.youtube.com/watch?v=ukq1HJoFfu4 [Архівовано 21 липня 2014 у Wayback Machine.]]]
Перемога   «Azerbaijan Baku Fires»   Владімір Челес KO 22 березня 2013 Київ Чвертьфінал. Нокаутував суперника у останньому 5 раунді. [[Файл:Logo of YouTube (2013-2015).svg|40px|link=https://www.youtube.com/watch?v=5gsXsodFio8 [Архівовано 28 березня 2016 у Wayback Machine.]]]
Перемога   «D&G Italia Thunder»   Абдельхафід Бенчабла WP (2:1) 19 квітня 2013 Київ Півфінал  
Перемога   «Astana Arlans»   Ехсан Рузбахані TKO 11 травня 2013 Астана Фінал. Нокаутував суперника у 3 раунді. [[Файл:Logo of YouTube (2013-2015).svg|40px|link=https://www.youtube.com/watch?v=MIc5523PWOI [Архівовано 10 жовтня 2014 у Wayback Machine.]]]

Професійна кар'єра ред.

Після успіху на Олімпіаді та вдалого сезону у WSB Олександром зацікавилися вітчизняні та закордонні промоутерські компанії, серед яких K2 Promotions та Top Rank. 14 лютого 2014 року Олександр Гвоздик підписав контракт з американською компанією Top Rank, з якою за рік до цього почав працювати Василь Ломаченко.

Дебютний бій як боксер-професіонал Гвоздик провів 12 квітня 2014 року у Лас-Вегасі, штат Невада у андеркарті бою Пак'яо — Бредлі.

Чемпіонський бій зі Стівенсоном ред.

1 грудня 2018 року Олександр Гвоздик здобув титул чемпіона світу за версією WBC в напівважкій вазі, відправивши в нокаут в 11-му раунді важкого 12-раундового поєдинку канадця гаїтянського походження Адоніса Стівенсона, який утримував цей титул протягом п'яти років. Бій проходив у рідних стінах Стівенсона у Квебеку. Для Стівенсона це був десятий захист титулу. У десятому раунді Гвоздик пропустив важкий удар, упавши на канати, після чого змушений був клінчувати, щоб утриматись на ногах. [13] На момент дострокової зупинки поєдинку згідно із суддівськими записками перемогу мав здобути Стівенсон.[14] 2 грудня промоутер канадця Івон Мішель повідомив у себе в Twitter, що Адоніс Стівенсон перебуває в реанімації після поразки нокаутом від українця Олександра Гвоздика.[15] Майже через три тижні канадець вийшов із коми, але в нього була паралізована права частина тіла[16]. Наприкінці січня Стівенсон почав ходити. Йому замінили частину щелепи, яка була видалена під час початкової операції в грудні [17].

1-й захист титулу ред.

1-й захист титулу чемпіона світу провів 30 березня 2019 року у Філадельфії (за місцевим часом) проти фрацузького боксера Дуду Нгумбу. На першій хвилині п'ятого раунду Дуду раптово схопився за праву ногу, демонструючи, що отримав травму. Через декілька хвилин рефері зупинив бій. Гвоздик переміг технічним нокаутом і зберіг титул чемпіона WBC.[18]

Об'єднавчий бій з Бетербієвим ред.

У серпні 2019 року була укладена угода про об'єднавчий поєдинок між чемпіоном WBC Олександром Гвоздиком і чемпіоном IBF росіянином Артуром Бетербієвим. Бій пройшов 18 жовтня 2019 року (за американським часом) у Філадельфії. Гвоздик втратив свій пояс, програвши Бетербієву технічним нокаутом. На момент зупинки бою українець лідирував на суддівських карточках, але від потужних ударів Бетербієва Олександр знесилів ще у 9 раунді, а у 10-му раунді тричі побував у нокдауні, через що рефері змушений був припинити бій.

Після бою Гвоздика відправили до лікарні на обстеження у якості запобіжного заходу.

Таблиця боїв ред.

20 Перемог (16 нокаутом, 4 за рішенням суддів), 1 Поразка (1 нокаутом, 0 за рішенням суддів)
Результат Рекорд Суперник П-П-Н[19] Останні 6 боїв[20] Спосіб Раунд Час Дата Місце проведення Примітки
Перемога 20-1   Ісаак Родрігес 28-4                               KO 2 (8) 0:54 30 вересня 2023   Т-Мобайл Арена, Лас-Вегас, Невада
Перемога 19-1   Річардс Болотнікс 19-6-1                               TKO 6 (10) 1:56 6 травня 2023   Estadio Akron, Сапопан
Перемога 18-1   Жозуе Обандо 20-34-2                               UD 6 11 лютого 2023   Помона, Каліфорнія Бій у проміжній вазі.
Поразка 17-1   Артур Бетербієв 14-0-0                               TKO 10 (12) 2:49 18 жовтня 2019   Liacouras Center, Філадельфія, Пенсільванія Захист титулу чемпіона світу за версією WBC в напівважкій вазі (2-й захист Гвоздика).
Бій за титул чемпіона світу за версією IBF в напівважкій вазі (3-ій захист Бетербієва).
Перемога 17-0   Дуду Нгумбу 38-8-0                               TKO 5 (12) 0:58 30 березня 2019   2300 Arena, Філадельфія, Пенсільванія Захистив титул чемпіона світу за версією WBC в напівважкій вазі (1-й захист Гвоздика).
Перемога 16-0   Адоніс Стівенсон 29-1-1                               KO 11 2:49 1 грудня 2018   Videotron Centre, Квебек Виграв титул чемпіона світу за версією WBC в напівважкій вазі (10-й захист Стівенсона).
Перемога 15-0   Мехді Амар 34-5-2                               UD 12 17 березня 2018   Медісон-сквер-гарден, Нью-Йорк Виграв вакантний титул тимчасового чемпіона WBC в напівважкій вазі.
Перемога 14-0   Крейг Бейкер 17-1-0                               TKO 6 (10) 2:04 19 серпня 2017   Pinnacle Bank Arena, Лінкольн, Небраска Захистив титули чемпіона NABF (4-ий захист) та WBO–NABO (1-ий захист) в напівважкій вазі.
Перемога 13-0   Юніескі Гонсалес[en] 18-2-0                               TKO (10) 2:55 8 квітня 2017   MGM National Harbor, Оксон Хілл Меріленд Захистив титул чемпіона NABF у напівважкій вазі (3-ій захист). Виграв вакантний титул чемпіона WBO–NABO у напівважкій вазі.
Перемога 12-0   Айзек Чілемба 26-5-1                               RTD 8 (10) 3:00 19 листопада 2016   Т-Мобайл Арена, Лас-Вегас, Невада Захистив титул чемпіона NABF у напівважкій вазі (2-ий захист).
Перемога 11-0   Томмі Карпенсі 26-5-1                               TKO 6 (10) 2:21 23 липня 2016   MGM Grand, Лас-Вегас, Невада Захистив титул чемпіона NABF у напівважкій вазі (1-ий захист).
Перемога 10-0   Наджиб Мохаммеді 37-4-0                               КО 2 (10) 2:06 9 квітня 2016   MGM Grand, Лас-Вегас, Невада Виграв вакантний титул чемпіона NABF у напівважкій вазі.
Перемога 9-0   Майк Снайдер 9-2-3                               КО 1 (8) 2:58 13 лютого 2016   Sportsmans Lodge, Студіо-Сіті, Каліфорнія
Перемога 8-0   Клейтон Консейсао 22-7-2                               ТКО 3 (8) 0:50 20 листопада 2015   The Cosmopolitan of Las Vegas, Chelsea Ballroom, Лас-Вегас, Невада
Перемога 7-0   Франсиско Сієрра 27-8-1                               RTD 5 (8) 19 вересня 2015   Sportsmans Lodge, Студіо-Сіті, Каліфорнія
Перемога 6-0   Майкл Гбенга 20-20-0                               UD 6 13 червня 2015   Florentine Gardens, Голлівуд, Каліфорнія
Перемога 5-0   Корі Каммінгс 18-7-1                               ТКО 2 (8) 1:10 24 січня 2015   1stBank Center, Брумфілд, Колорадо
Перемога 4-0   Отіс Гріффін 24-17-2                               ТКО 6 (8) 1:51 15 листопада 2014   Alamodome, Сан-Антоніо
Перемога 3-0   Ламонт Вільямс 5-5-1                               КО 5 (6) 1:38 20 вересня 2014   Celebrity Theater, Фінікс
Перемога 2-0   Майкл Гбенга 19-12-0                               UD 6 17 травня 2014   Selland Arena, Фресно, Каліфорнія
Перемога 1-0   Майк Монтойя 5-2-1                               КО 1 (6) 2:55 12 квітня 2014   MGM Grand, Лас-Вегас, Невада Дебютний поєдинок на професійному ринзі.

Графічне представлення ред.

Завершення боксерської кар'єри ред.

Після першої поразки 19 жовтня 2019 року та втрати поясу WBC боксер заявляв, що хоче знову стати чемпіоном світу, але 9 червня 2020 заявив про завершення кар'єри[21]. Гвоздик не прокоментував причини такого рішення. За словами його менеджера, Егіса Клімаса, боксер присвятить себе бізнесу[22][23].

Спортивні досягнення ред.

Професіональні ред.

Професіональні регіональні ред.

Напівпрофесіональні ред.

Міжнародні аматорські ред.

Регіональні аматорські ред.

Громадська діяльність ред.

У квітні 2019 року Олександра Гвоздика призначено першим Послом доброї волі Товариства Червоного Хреста України. Також він має намір створити власний благодійний фонд, до якого долучаться інші спортсмени та звичайні люди-гуманісти.[24][25] .

Державні нагороди ред.

  • Орден «За заслуги» II ст. (25 липня 2013) — за досягнення високих спортивних результатів на XXVII Всесвітній літній Універсіаді в Казані, виявлені самовідданість та волю до перемоги, піднесення міжнародного авторитету України[26].
  • Орден «За заслуги» III ст. (15 серпня 2012) — за досягнення високих спортивних результатів на ХХХ літніх Олімпійських іграх у Лондоні, виявлені самовідданість та волю до перемоги, піднесення міжнародного авторитету України[27].
  • Звання «Почесний громадянин міста Харкова» (19 червня 2019) - з метою відзнаки особистостей, які зробили вагомий внесок у розвиток міста Харкова, піднесення його статусу у світі, на знак великої поваги до їх громадської діяльності.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Олімпіада-2012. Олександр Гвоздик. Архів оригіналу за 5 серпня 2012. Процитовано 28 липня 2012.
  2. ↑ Український студент виграв «золото» чемпіонату світу з боксу[недоступне посилання]
  3. ↑ Гвоздик побив Карлсона та достроково став переможцем Кубка Європи
  4. ↑ Шелестюк та Гвоздик вибувають з боротьби. Архів оригіналу за 17 травня 2014. Процитовано 28 липня 2012.
  5. ↑ Гвоздик програв Мехонцеву. Архів оригіналу за 14 лютого 2013. Процитовано 28 липня 2012.
  6. ↑ Олександр Гвоздик з перемоги стартував на Олімпіаді. Архів оригіналу за 24 лютого 2014. Процитовано 11 серпня 2012.
  7. ↑ Браво, українські боксери! Гвоздик та Берінчик одержали красиві перемоги. Архів оригіналу за 12 серпня 2012. Процитовано 11 серпня 2012.
  8. ↑ Олімпіада 2012. Гвоздик — Бенчабла. Відео бою. Архів оригіналу за 14 серпня 2012. Процитовано 11 серпня 2012.
  9. ↑ Олександр Гвоздик — бронзовий призер Олімпійських ігор. Архів оригіналу за 3 грудня 2018. Процитовано 11 серпня 2012.
  10. ↑ Особиста інформація спортсмена на сайті Універсіади 2013 [Архівовано 15 липня 2013 у Wayback Machine.] (рос.) (англ.)
  11. ↑ Універсіада-2013. Гвоздик і Митрофанов приносять Україні золоті медалі. Архів оригіналу за 24 липня 2013. Процитовано 23 липня 2013.
  12. ↑ Результати змагань на офіційному сайті Універсіади 2013[недоступне посилання з липня 2019]
  13. ↑ Гвоздик переміг та став чемпіоном світу з боксу по версії WBC. 24 канал. 02.12.2018. Архів оригіналу за 2 грудня 2018. Процитовано 02.12.2018.
  14. ↑ Гвоздик - Стівенсон: стало відомо, хто перемагав за очками перед нокаутом. Обозреватель. 02.12.2018. Архів оригіналу за 8 серпня 2020. Процитовано 02.12.2018.
  15. ↑ Стівенсон опинився в реанімації після нокауту від Гвоздика. РБК-Україна. 02.12.2018. Архів оригіналу за 29 січня 2022. Процитовано 02.12.2018.
  16. ↑ Боксер Стівенсон вийшов із коми, але частково паралізований - ЗМІ. Укрінформ. 18.12.2018. Архів оригіналу за 31 березня 2019. Процитовано 31.03.2018.
  17. ↑ Боксеру замінили щелепу після нокауту від українця. Depo.ua. 05.02.2019. Архів оригіналу за 31 березня 2019. Процитовано 31.03.2018.
  18. ↑ Гвоздик захистив титул чемпіона, перемігши Нґумбу технічним нокаутом. Корреспондент. 31.03.2019. Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 31.03.2019.
  19. ↑ Перемог-Поразок-Нічиїх
  20. ↑ Зліва-направо від найдавнішого, згідно з Oleksandr Gvozdyk [Архівовано 16 червня 2015 у Wayback Machine.], BoxRec.
  21. ↑ Гвоздик ухвалив рішення про завершення кар'єри боксера. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 10 червня 2020. Процитовано 10 червня 2020.
  22. ↑ Український боксер Гвоздик несподівано завершив кар'єру. www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 21 червня 2020. Процитовано 10 червня 2020.
  23. ↑ Former WBC champion Gvozdyk, 33, to retire. ESPN.com (англ.). 9 червня 2020. Архів оригіналу за 9 червня 2020. Процитовано 10 червня 2020.
  24. ↑ Боксера Олександра Гвоздика призначено Послом доброї волі Червоного Хреста. Харків Times. 26 квітня 2019. Архів оригіналу за 26 квітня 2019. Процитовано 1 травня 2019.
  25. ↑ Гвоздик став першим Послом доброї волі Червоного Хреста України. Укрінформ. 26 квітня 2019. Архів оригіналу за 1 травня 2019. Процитовано 1 травня 2019.
  26. ↑ Указ Президента України від 25 липня 2013 року № 392/2013 «Про відзначення державними нагородами України»
  27. ↑ Указ Президента України від 15 серпня 2012 року № 474/2012 «Про відзначення державними нагородами України»

Посилання ред.

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Гвоздик Олександр Сергійович
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Oleksandr Hvozdyk
Міжнародні титули
Попередник:
Вакантно
Чед Довсон 		WBC в напівважкій вазі
Тимчасовий титул
18 березня 2018 — 1 грудня 2018 		Наступник:
Вакантно
Попередник:
Адоніс Стівенсон 		WBC в напівважкій вазі
1 грудня 2018 — нині 		Наступник:
В званні
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гвоздик_Олександр_Сергійович&oldid=42651623