Вімі (Па-де-Кале)

муніципалітет у департаменті Па-де-Кале, Франція

Вімі́ (фр. Vimy) — муніципалітет у Франції, у регіоні О-де-Франс, департамент Па-де-Кале, округ Аррас, кантон Льєвен. Населення — 4307 осіб (01.01.2021)[1].

Вімі
Vimy

 
Країна Франція Франція
Регіон О-де-Франс 
Департамент Па-де-Кале 
Округ Ланс
Кантон Вімі
Код INSEE 62861
Поштові індекси 62580
Координати 50°22′24″ пн. ш. 2°48′41″ сх. д.H G O
Висота 49 - 146 м.н.р.м.
Площа 11,33 км²
Населення 4307 (01.01.2021[1])
Густота 380,1 ос./км²
Розміщення
Вімі (Па-де-Кале). Карта розташування: Франція
Вімі (Па-де-Кале)
Влада
Мер
Мандат
Christian Sprimont
2020-2026

Мапа

Муніципалітет розташований на відстані[2] близько 175 км на північ від Парижа, 35 км на південний захід від Лілля, 10 км на північ від Арраса, в 3 км від автомагістралі А26 "Англія" Кале-Труа.

Історія

ред.

Вперше згадується в джерелах в 1193 році. Як і всі навколишні території, Вімі був місцем численних боїв французьких, іспанських, англійських і голландських військ в XIV, XVII і XVIII століттях. Найбільшу популярність, проте, отримало бій Першої світової війни 9-12 квітня 1917 року, яка отримала назву «битва при Вімі». Ключову роль в ньому зіграли озброєний сили Канади, і цей бій стало важливою сторінкою в історії Канади.

У 1922 році територія в районі найвищої точки пагорба Вімі була передана французькою владою народу Канади в знак вдячності за заслуги канадців під час війни. 26 липня 1936 року тут було відкрито Канадський національний меморіал, найбільший канадський військовий меморіал. Його відкривали король Великої Британії Едуард VIII (як король Канади) і президент Франції Альбер Лебрен в присутності 50 тисяч канадських і французьких ветеранів війни.

Демографія

ред.

Динаміка населення (base Cassini de l'EHESS pour les nombres retenus jusque 1962[3], base Insee à partir de 1968 (population sans doubles comptes puis population municipale à partir de 2006)[4] · [5] ):

Розподіл населення за віком та статтю (2006)[6]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 2156 328 344 492 648 324 20
Жінки 2360 408 280 544 684 392 52


Економіка

ред.

2010 року серед 2805 осіб працездатного віку (15—64 років) 2002 були активними, 803 — неактивними (показник активності 71,4%, у 1999 році було 67,0%). З 2002 активних мешканців працювало 1808 осіб (958 чоловіків та 850 жінок), безробітними було 194 (101 чоловік та 93 жінки). Серед 803 неактивних 237 осіб було учнями чи студентами, 351 — пенсіонерами, 215 були неактивними з інших причин[7].

У 2010 році в муніципалітеті числилось 1769 оподаткованих домогосподарств, у яких проживали 4359,5 особи, медіана доходів виносила 20 381 євро на одного особоспоживача[8]

Сусідні муніципалітети

ред.

Галерея зображень

ред.

Посилання

ред.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. а б Зареєстроване населення 2021. Національний інститут статистики і економічних досліджень Франції. 29 грудня 2023.
  2. Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
  3. Des villages de Cassini aux communes d'aujourd'hui. le site de l'École des hautes études en sciences sociales. Процитовано 29 août 2010., наведено за французькою вікіпедією
  4. Évolution і structure de la population (de 1968 à 2007) (PDF). Insee. Процитовано 29 août 2010., наведено за французькою вікіпедією
  5. Recensement de la population au 1er janvier 2006. Insee. Процитовано 29 août 2010., наведено за французькою вікіпедією
  6. Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.
  7. Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базові показники: зайнятість та активність населення 2010 року] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, тимчасова зайнятість 1999 року врахована частково)
  8. Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 29 серпня 2012. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.