Візня (село)
Ві́зня (до 1939 року — Рудня-Візня) — село в Україні, у Малинській міській територіальній громаді Коростенського району Житомирської області. Чисельність населення становить 118 осіб (2001). У 1923 році — адміністративний центр колишньої Руднє-Візненської сільської ради, у 1941-44 роках — центр Візненської сільської управи.
| село Візня | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Житомирська область |
| Район | Коростенський район |
| Громада | Малинська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA18060130110082445 |
| Основні дані | |
| Населення | 118 (2001) |
| Площа | 0,669 км² |
| Густота населення | 176,38 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 11617[1] |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°43′37″ пн. ш. 29°19′02″ сх. д.H G O |
| Середня висота над рівнем моря |
142 м |
| Водойми | р. Візня |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | пл. Соборна, 6-А, м. Малин, Коростенський р-н, Житомирська обл., 11601 |
| Карта | |
  Візня | |
 Візня | |
| Мапа | |
| |
Населення ред.
У середині 19 століття в поселенні проживало 42 селян обох статей[2], наприкінці 19 століття — 248 осіб, з них 119 чоловіків та 129 жінок, дворів — 46[3], або 233 особи та 72 двори[4].
Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення станом на 12 січня 1989 року становила 141 особу. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 118 осіб[5].
Історія ред.
У середині 19 століття — слобода Візнянська або Рудня Радомисльського повіту Київської губернії. Лежала на річці Візня за 5 верст від Ворсівки. Належало Йосипові Пеньковському, входило до православної парафії у Ворсівці. Трохи нижче по річці був хутір Антонів[2].
За Географічним словником Королівства Польського, виданим 1895 року, над річкою Візня були Нова і Стара Візні — два села Малинської волості Радомисльського повіту Київської губернії, за 25 верст від Радомисля, православна парафія — Ворсівка (3 і 6 верст відповідно). Разом налічувалося 181 мешканець. Селяни, в кількості 49 ревізьких душ, отримали під сплату 176 десятин землі. Власність Пеньковських[6].
Наприкінці 19 століття — власницьке сільце Малинської волості Радомисльського повіту Київської губернії. Відстань до повітового центру, м. Радомисль — 23 версти, до волосного центру містечка Малин, де розміщувалися також найближчі телеграфна та поштова земська станції — 7 верст, до найближчої пароплавної станції Чорнобиль — 99 верст. Основним заняттям мешканців було хліборобство. У селі числилося 579 десятин землі, з яких 390 десятин належало поміщикам, 189 десятин — селянам. Село належало поміщикові З. А. Билині, який вів господарство самостійно, за трипільною сівозміною. В селі був водяний млин[3][4].
У 1923 році включене до складу новоствореної Руднє-Візненської сільської ради, адміністративний центр ради. 16 січня 1923 року Руднє-Візненську сільську раду ліквідовано, сільце підпорядковано Ворсівській сільській раді, яка 7 березня 1923 року увійшла до складу новоутвореного Малинського району Малинської округи. У 1939 році затверджено назву Візня, у 1941—44 роках — центр Візненської сільської управи[7].
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 711-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області», територію та населені пункти Ворсівської сільської ради включено до складу Малинської міської територіальної громади Коростенського району Житомирської області[8].
Примітки ред.
- ↑ Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України. Укрпошта. Архів оригіналу за 18 листопада 2019. Процитовано 7 червня 2020.
- ↑ а б Л. Похилевич. Вознянская слобода // Сказанія о населенныхъ мѣстностяхъ Кіевской губерніи или Статистическія, историческія и церковныя заметки о всехъ деревняхъ, селахъ, мѣстечкахъ и городахъ, въ предѣлахъ губерніи находящихся. Україніка (рос. дореф.). Київ: Типографія Печерської Лаври, 1864. с. 186. Архів оригіналу за 20 грудня 2020. Процитовано 4 травня 2024.
- ↑ а б 44. Д. Рудня-Вузня // Списокъ населенныхъ мѣстъ Кіевской губерніи (PDF). Інститут історії України НАН України (рос. дореф.). Видання Київського губернського статистичного комітету. Київ: Типографія Ивановой, аренд. А. Л. Поповымъ, Спасская 10, 1900. с. 1155-1156. Архів оригіналу (PDF) за 28 серпня 2017. Процитовано 4 травня 2024.
- ↑ а б 93.) R., Woźnia … // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 558. (пол.)
- ↑ Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021. Процитовано 4 травня 2024.
- ↑ Woźnia Nowa i Stara … // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 12. (пол.)
- ↑ Кондратюк Р., Самолюк Д., Табачник Б. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Довідник: офіційне видання (PDF). Інститут історії України НАН України. Житомир: видавництво «Волинь», 2007. с. 232. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 4 травня 2024.
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 8 грудня 2022.
Посилання ред.
- Погода в селі Візня [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]