Вігдергауз Павло Ісаакович
Павло́ Ісаа́кович Вігдерга́уз (нар. 7 вересня 1925, Бахмут, — пом. 11 лютого 2013, Донецьк[1]) — український архітектор, лауреат Державної премії СРСР.
| Вігдергауз Павло Ісаакович | |||||
|---|---|---|---|---|---|
 | |||||
| Народження | 7 вересня 1925 | ||||
| Смерть | 11 лютого 2013 (87 років) | ||||
| Національність | єврей | ||||
| Країна (підданство) |
 СРСР Україна | ||||
| Навчання | Харків | ||||
| Діяльність | архітектор | ||||
| Праця в містах | Донецьк | ||||
| Найважливіші споруди | монумент Слава шахтарській праці | ||||
| Нагороди |
| ||||
 Вігдергауз Павло Ісаакович у Вікісховищі | |||||
Біографія ред.
Народився 7 вересня 1925 р. в місті Бахмут Донецької області в єврейській сім'ї журналіста. Так як батько працював в різних містах Донецької і Луганської областей, то і сім'я постійно переїжджала. Війна застала їх у місті Макіївка. У жовтні 1941 р. разом з матір'ю був евакуйований у місто Кізел (Пермська область) на Уралі. В Кизелі він поступив на роботу на евакуйований з Києва військовий завод, де освоїв спеціальність токаря 3-го розряду.
У січні 1943 р. був призваний до лав Радянської Армії і направлений до військово-піхотне училище. Після шести місяців навчання був направлений в 349-й гвардійський полк 105-ї гвардійської віденської повітряно-десантної дивізії, яка у складі 3-го Українського фронту вела бої в Угорщині та Австрії. В боях за Відень був поранений. Після лікування в госпіталях Будапешта, Констанци, Дніпропетровська та Донецька був демобілізований.
Мрія стати архітектором зародилася в нього ще в школі. Після демобілізації, йдучи по напівзруйнованому місту Сталіно, він побачив офіцера, що малює руїни будинку. Павло Ісаакович підійшов і дізнався, що ця людина — архітектор і готує обміри будівлі для його відновлення, і він розповів про свою мрію. Так його запросили працювати в Донецький Облпроект креслярем-помічником архітектора.
В Облпроекті, йому довелося працювати з відомими вже в той час архітекторами А. П. Страшновим і А. Д. Кузнєцовим. В 1947 р. вони умовили Павла Ісааковича їхати в Харків вчитися в інституті. Там вони з товаришем відразу попрямували до ректора інституту. Здавши іспит тільки з малювання (так як зі шкільних років після війни нічого не пам'ятали, і ректор це розумів), були прийняті в інститут. Отже, шість років навчання і диплом архітектора.
Вігдергауз Павла Ісаковича — член Спілки архітекторів УРСР з 1957 року.
1978 року йому присуджена Державна премія СРСР за ландшафтну архітектуру міста Донецьк.
2009 року йому присвоєно звання Заслужений архітектор України.
Творчий доробок ред.
За проектами Павла Вігдергауза або під його керівництвом споруджено:
- стадіон у м. Горлівка,
- монумент «Слава шахтарській праці!» (скульптор К. Ю. Ракитянський),
- магазин «Дончанка»,
- універсальні магазини агрофірми «Шахтар»,
- Храм Різдва Христового,
- пам'ятник «Жертвам холокосту» (скульптор Ю. І. Балдін),
- житлові будинки та ін. у м. Донецьк.
- Прив'язка до місцевості Експериментальної донецької школи № 5 побудованої за проектом І. Каракіса.
-
Краматорськ, будинки по вул. Парковій -
Слов'янськ, будинки проєкту 124-87-107 -
Краматорськ, будинок проєкту 124-87-151 -
Донецьк, будинки проєкту 124-87-153 -
Донецьк, просп. Ілліча, 27 і 29 -
Донецьк, магазин агрофірми «Шахтар»
Примітки ред.
- ↑ Без Вигдергауза. Авторский сайт Е.Ясенова. Архів оригіналу за 17 липня 2014. Процитовано 12.02.2013.
Література ред.
- Календар знаменних і пам'ятних дат Донецької області. 2010 рік [Текст] / Донец. обл. універс. наук. б-ка ім. Н. К. Крупської; уклад. І. В. Гайдишева; ред. О. В. Рязанцева, Т. С. Литвин; наук. ред. О. В. Башун, Н. П. Авдєєнко; відп. за вип. Л. О. Новакова. — Донецьк: Сх. вид. дім, 2009. — 98 с.