Верес Ганна Іванівна
Га́нна Іва́нівна Ве́рес (21 грудня 1928, Обуховичі —11 червня 2003, Обуховичі) — українська вишивальниця й ткаля; член Спілки радянських художників України з 1965 року та Національної спілки майстрів народного мистецтва України з 1999 року. Донька ткалі Марії Пособчук, мати майстринь Валентини та Олени Вересів.
| Верес Ганна Іванівна | |
|---|---|
 | |
| Народилася |
21 грудня 1928 Обуховичі, Іванківський район, Київська округа, Українська СРР, СРСР |
| Померла |
11 червня 2003 (74 роки) Обуховичі, Іванківський район, Київська область, Україна |
| Країна |
 СРСР Україна |
| Діяльність | ткаля |
| Членство | Спілка радянських художників України і Національна спілка майстрів народного мистецтва України |
| Мати | Пособчук Марія Маркелівна |
| Діти | Верес Валентина Іванівна і Верес Олена Іванівна |
| Нагороди |
    |
Життєпис ред.
Народилася 21 грудня 1928 року в селі Обуховичах (нині Вишгородський район Київської області, Україна). Здобула середню освіту. Майстерності навчалась у своєї матері — Марії Пособчук.
У 1948—1958 роках працювала у філії київського виробничо-художнього об'єднання в Обуховичах; з 1977 року — у Художньому фонді Кєва. Жила у Києві, в будинку на провулку Бастіонному, № 9, квартира 15[1]. У 1988—1992 роках створила Музей народного ткацтва у смт Іванкові. Померла в Обуховичах 11 червня 2003 року.
Творчість ред.
Працювала в галузі декоративного мистецтва (художня вишивка). Авторка і виконавиця традиційних поліських тканих рушників, декоративних тканин та панно. Серед робіт:
- декоративні рушники
- «Україно, мати моя» (1956)
- «Женці жнуть» (1962);
- «Україно, мати моя» (1966);
- «Золота осінь» (1966);
- «Цвіти, Україно» (1967);
- цикли рушників «Наша дума, наша пісня» (1967, техніка перебірного ткацтва);
- «В сім'ї вольній, новій» (1969);
- «Радянська Україна» (1971);
- «Щедрість» (1973);
- «Дзвони Чорнобиля» (1988);
- «Блискавка» (1990);
- декоративні тканини
- «Наша дума, наша пісня» (1965);
- «Квіти Полісся» (1967);
- «Київ — сад» (1975);
- «Щастя землі» (1985);
- «Хай буде мир на всій землі»;
- «Радуйся, ниво неполитая»;
- «Вічний вогонь»;
- панно
- «Слався, Вітчизно» (1978, готель «Україна» в Москві);
- «Пам'ять полум'яних літ» (1984);
- «Квітни, Україно» (1984);
- «Космічні далі» (1990);
- «Мамина вишня» (1990);
- «Спалах-трагедія Чорнобиля» (1991, присвячене Чорнобильській катастрофі).
У 1966—1968 виконала орнаментальні рушники, які присвятила Тарасу Григоровичу Шевченку. Репродукціями її рушників у співавторстві з Ганною Василащук ілюстровано «Кобзар» Шевченка (Київ, 1971).
Брала участь у республіканських та зарубіжних виставках з 1960 року, всесоюзних — з 1961 року. Творчості майстрині присвячені кінофільми «Ляда» (1974, «Київнаукфільм»), «А льон цвіте» (1980, «Укртелефільм»).
Її роботи експонуються у Національному музеї Тараса Шевченка у Києві, Шевченківському національному заповіднику в Каневі, Національному музеї українського народного декоративного мистецтва. Окремі роботи майстрині, що зберігалися в Іванківському історико-краєзнавчому музеї, згоріли 27 лютого 2022 року внаслідок пожежі, що виникла під час бою з російськими окупантами в ході російсько-української війни[2].
Відзнаки ред.
- Нагороджена орденом «Знак Пошани»;
- Шевченківська премія за 1968 рік (разом з Ганною Василащук за цикл укранських народних тканих рушників, створених у 1965—1967 роках)[3];
- Заслужений майстер народної творчості УРСР з 1977 року;
- Народний художник України з 1995 року.
Примітки ред.
Література ред.
- Верес Ганна Іванівна // Українські радянські художники. Довідник. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 70.;
- Верес Ганна Іванівна // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 41.;
- Верес Ганна Іванівна // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1978. — Т. 2 : Боронування — Гергелі. — 542, [2] с., [30] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с.;
- Верес Ганна Іванівна // Шевченківський словник. Том 1 / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1976., сторінка 110;
- Верес Ганна Іванівна // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 111. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.];
- Г. А. Местечкін. Верес Ганна Іванівна // Мистецтво України: Енциклопедія в 5 томах. / А. В. Кудрицький, відповідальний редактор. — К.: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — Т. 1 : А — В. — С. 305. — ISBN 5-88500-27-1.;
- Верес Ганна Іванівна // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 107. — ISBN 5-88500-071-9.;
- Н. О. Саєнко. Верес Ганна Іванівна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2005. — Т. 4 : В — Вог. — 700 с. — ISBN 966-02-3354-X.;
- Наталя Студенець, Марина Юр. Верес Ганна Іванівна // Шевченківська енциклопедія: У 6-ти т / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, 2013. — Т. 1 А—В. — С. 614—615. — ISBN 978-966-02-6421-2.