Вальтер Новотни

Вальтер Новотни
Walter Nowotny
Прізвисько	«Nowi», «Tiger of Wolchowstroj»
Народження	7 грудня 1920; Ґмюнд, Австрія
Смерть	8 листопада 1944 (23 роки); Брамше, Німеччина; загиблий у бою
Поховання	Віденський центральний цвинтар
Країна	Австрія
Рід військ	Люфтваффе
Роки служби	1939–1944
Партія	Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Звання	майор
Війни / битви	Друга світова війна
Орден Хреста Свободи 1-го класу з мечами
Комбінований Знак Пілот-Спостерігач	Почесний Кубок Люфтваффе
	Вальтер Новотни у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Новотний.

Вальтер Новотни (нім. Walter «Nowi» Nowotny; 7 грудня 1920 — 8 листопада 1944) — німецький льотчик-ас часів Другої світової війни.

Біографія ред.

Народився Вальтер Новотни 7 грудня 1920 року в місті Ґмюнд (Австрія). Молодший із трьох синів у сім'ї залізничного службовця.

Із всіх пілотів-австрійців, що служили в роки Другої світової війни в Люфтваффе він був найвідомішим. За кількістю підтверджених перемог в повітряних боях (258) він знаходиться на п'ятому місці в списку найкращих асів в історії світової авіації.

Австрійські пілоти Люфтваффе поділялись на дві основні групи. В першу входили пілоти, що вже служили в березні 1938 року у ВПС Австрії. Друга група складалась із молодих пілотів, що почали службу після 1938 року, коли Австрія об'єдналась з Німеччиною.

Саме до останньої належав вісімнадцятирічний Вальтер Новотни. Він записався добровольцем в Люфтваффе через чотири тижні після початку Другої світової війни. Вальтер хотів стати пілотом пікіруючого бомбардувальника Stuka, але досвідчений пілот-інструктор розпізнав в юнакові унікальний талант винищувача. За його рекомендацією Новотни направили у відповідну авіашколу.

Навчання ред.

Першим місцем служби новоспеченого пілота-винищувача була навчальна частина, розміщена в Мерсебурзі. Але тут Новотни затримався ненадовго. Через два тижні (1 грудня 1940) його перевели в 54-ту винищувальну ескадру. Цей підрозділ, відоме «Зелене серце», став на наступні три роки для Новотни рідним домом. Саме там він з невідомого пілота перетворився в одного з найуславленіших асів Люфтваффе.

Спочатку його направили у власне навчальне крило 54-ї ескадри, де новачків готували до подальшої служби. В програму навчання входили «дитячі» польоти над тихими секторами вдалині від основних бойових дій. Наприклад, після німецького вторгнення в СРСР ескадрилья Новотни патрулювала Балтійське узбережжя, в той час як основні сили ескадри активно підтримували просування наземних військ до Ленінграда.

Перші перемоги ред.

Саме під час одного з таких патрульних польотів 19 липня 1941 року лейтенант Новотни відкрив рахунок своїм перемогам. В той день він збив одразу три біплани І-153. Але при цьому і сам пілот виконав вимушену посадку на воду. Він три доби провів у надувній рятувальній шлюпці, доки, ледве живий не вибрався на естонський берег.

Як і більшість військових пілотів, Новотни був забобонним. Він завжди вилітав на бойові завдання в одних і тих же штанях, в котрих провів три дні в відкритому морі, скоро ці штани отримали таку ж славу, як і сам Новотни.

Протягом наступних 12-ти місяців рахунок здобутих ним перемог поступово збільшувався. Він перевалив за півсотню, коли 2 серпня 1942 року Новотни збив одразу сім літаків ворога. За це винищувач був нагороджений Лицарським хрестом. В березні того ж року крило розформували, і Вальтер Новотни став пілотом воюючої на Ленінградському фронті 1-ї групи 54-ї винищувальної ескадри.

25 жовтня 1942 року Новотни призначили командиром 1-ї ескадрильї І./JG 54. На початку 1943 року «Зелені серця» пересіли з Bf 109 на новий винищувач Fw 190. Саме на обладнаному радіальним двигуном Focke-Wulf Новотни досяг найвизначніших успіхів. Беспрецедентну серію перемог він відкрив 5 червня 1943 року, коли збив сотий літак ворога.

Новотни літав з трьома постійними партнерами. Про його квартет розповідали легенди. Поява Новотни в повітрі означала майже неминучу смерть ворога.

Незабаром пілот став командиром 1-ї групи JG 54 і всього за чотири місяці додав на свій рахунок ще 150 перемог. Першим з німецьких пілотів він отримав 250 перемог. 23 вересня 1943 року Новотни з рук Гітлера отримав Дубове листя (за 189 перемог) і Мечі (за 218 перемог) до Лицарського Хреста.

Після цього начальство вирішило, що життя гауптмана Новотни надто цінне, щоб ризикувати, і відправило його керувати навчальним підрозділом на південний захід Франції. Сім місяців (з лютого по вересень 1944 року) пілот провів у тихому місці біля підніжжя Піренеїв.

Але ситуація на фронті швидко погіршилася, і 20 вересня 1944 року Новотни направили в спеціальну команду, що складалася з двох ескадрилей, озброєних небувалими літаками — реактивними винищувачами Messerschmitt Me 262. Однак ситуація в небі над Німеччиною була зовсім іншою, ніж рік тому над Росією. Пілоти-союзники навчилися воювати.

Останній політ ред.

Під час свого першого бойового вильоту майор Вальтер Новотни отримав завдання перехопити в умовах низької хмарності з'єднання американських бомбардувальників В-24 Liberator. Обставини бою так і залишились незрозумілими, на землі лиш чули кулеметні постріли, а по радіо був отриманий сигнал про загоряння двигуна. Після цього всі побачили круто пікуючий літак Новотни. Він упав за п'ять кілометрів від міста Ахмер. Пілот помер.

Нагороди ред.

Нагрудний знак пілота
Залізний хрест 2-го і 1-го класу
Почесний Кубок Люфтваффе
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Авіаційна планка винищувача в золоті з планкою «400»
Орден Хреста Свободи 1-го класу з мечами (Фінляндія)
Почесний знак фінських ВПС
Нагрудний знак «За поранення» в чорному
Золотий почесний знак Гітлер'югенду
Німецький хрест в золоті (21 серпня 1942)
6 разів відзначений у Вермахтберіхт
Комбінований Знак Пілот-Спостерігач в золоті з діамантами
Почесне кільце міста Відня (січень 1944) — нагороджений Гансом Блашке.
Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям, мечами і діамантами
- Лицарський хрест (4 вересня 1942)
- Дубове листя (№293; 5 вересня 1943)
- Мечі (№37; 22 вересня 1943)
- Діаманти (№8; 19 жовтня 1943)

Галерея ред.

Зліва направо: Гартманн Грассер, Новотни, Гюнтер Ралль, принц Генріх цу Зайн-Віттгенштайн і Ніколаус фон Белов (Растенбург; 22 вересня 1943).
Адольф Гітлер вручає Новотни діаманти до Лицарського хреста (19 жовтня 1943).

Посилання ред.

Біографія [Архівовано 17 червня 2008 у Wayback Machine.](нім.)

Література ред.

Werner Held: Der Jagdflieger Walter Nowotny: Bilder und Dokumente, Motorbuch-Verlag, ISBN 9783879439799
Walter Nowotny. Tiger vom Wolchowstroj. Fliegerwunder aus Österreich, Druffel, 1957, ISBN 9783806106206
Günter Fraschka: Mit Schwertern und Brillanten, Limes-Verlag, 7. Auflage, 1977, ISBN 3809021229