Березине

селище Березине
Країна	Україна
Область	Одеська область
Район	Болградський район
Громада	Тарутинська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA51060170020075321
Основні дані
Засновано	1816
Статус	із 2024 року
Площа	4,16 км²
Населення	▼ 3343 (01.01.2022)
Густота	811 осіб/км²;
Поштовий індекс	68542
Телефонний код	+380 4847
Географічні координати	46°14′12″ пн. ш. 29°12′09″ сх. д. / 46.23667° пн. ш. 29.20250° сх. д.Координати: 46°14′12″ пн. ш. 29°12′09″ сх. д. / 46.23667° пн. ш. 29.20250° сх. д.
Висота над рівнем моря	39 м
Водойма	р. Когильник ;
Відстань
Найближча залізнична станція:	Березине
	До райцентру:
- фізична:	8 км
- автошляхами:	8,2 км
	До обл. центру:
- автошляхами:	145 км
Селищна влада
Адреса	вул. Красна, 201, смт Тарутине, Болградський р-н, Одеська обл., 68500
Карта
	Березине
	Березине
	Березине у Вікісховищі

Березине́ (у минулому: Село № 7) — селище в Україні, у Тарутинській селищній територіальній громаді Болградського району Одеської області. Розташовано на річці Когильнику (Кундуку), на шляху Одеса — Комрат, засноване свого часу німецькими колоністами. Залізнична станція.

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Березине (значення).

Історичні відомості ред.

Засноване у 1816 році німецькими колоністами. Селище назване на честь перемоги російських військ у Битві на Березині.

За даними 1859 року у німецькій колонії Березине (Ротунда) Аккерманського повіту Бессарабської області мешкало 1618 осіб (735 чоловічої статі та 721 — жіночої), налічувалось 171 дворове господарство, існували лютеранський молитовний будинок та сільське училище^[2].

Станом на 1886 рік у колонії Клястицької волості мешкало 2334 особи, налічувалось 258 дворових господарств, існували лютеранська церква, школа та лавка^[3].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2054 осіб (1031 чоловічої статі та 1023 — жіночої), з яких 1983 — протестантської віри^[4].

У 1917 році на Бессарабській залізниці, до складу якої входила станція Березине, було створено залізничний комітет, який очолив боротьбу залізничників за впровадження 8-годинного робочого дня. У вересні залізничники Березине взяли участь у масовому страйку, який було жорстоко придушено Тимчасовим урядом^[5].

У ході Другої світової війни у 1941—1944 рр. селище перебувало під румунською окупацією.

Статус селища міського типу затверджене рішенням виконавчого комітету Одеської обласної Ради депутатів трудящих від 15 серпня 1957 року.

У липні 1995 року Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про приватизацію Березинського радгоспу^[6].

Сучасність ред.

Селище активно розвивається, будуються вулиці з твердим покриттям, проходить модернізація водопостачальної мережі, газифікуються вулиці, проведено благоустрій центрального парку. Діють пільги для підприємців-початківців, що є стимулом для розвитку економіки селища.

У Березине функціонує сучасна амбулаторія, православна церква, середня школа, бібліотека, дитячий садок на 45 місць (будується ще один — на 80 місць), клуби. На території селища розташовані елеватори, хлібопекарня, цех з виробництва тротуарної плитки, три великих фермерських господарства, нафтобаза, залізнична станція^[7].

До Березине з центру громади можливо дістатися автошляхом Т 1644, який наразі майже відбудовано за державною програмою «Велике будівництво». Селище має залізничне сполучення з Одесою та Києвом.

10 квітня 2024 року Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування підтримав повернення історичної назви Ротунда^[8]. Остаточне перейменування відбудеться лише після успішного голосування у Верховній Раді.

Відомі уродженці ред.

Полякова Людмила Іванівна (1948—2012) — вчена-філолог, літературознавець, кандидат філологічних наук.
Халіков Георгій Журович (1970—2021) — майстер-сержант Збройних смл України, учасник російсько-української війни.
Халіков Опанас Георгійович (1996—2022) — головний сержант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.

Примітки ред.

↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2022 року (PDF)
↑ Бессарабская область. Список населенных мест по сведениям 1859 года. Санкт-Петербург, 1861 (рос.), (код 338)
↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-4. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
↑ Села и поселки Тарутинского района. our-travels.info. Архів оригіналу за 22 січня 2018. Процитовано 4 січня 2022.
↑ 00855434 Радгосп «Березине», смт Березине Тарутинського району // Постанова Кабінету міністрів України № 538 від 20 липня 1995 р. «Про доповнення переліку об'єктів, що підлягають обов'язковій приватизації у 1995 році» [Архівовано 20 травня 2022 у Wayback Machine.]
↑ Березино Тарутинского района — на областной вершине. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 27 травня 2020.
↑ Комітет підтримав перейменування 3 міст, 149 селищ та сіл, 7 районів, назви яких містять символіку російської імперської політики або не відповідають стандартам державної мови. https://komsamovr.rada.gov.ua. 11 квітня 2024.

Джерела ред.

Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Історія міст та сіл України, Том Одеська область, стор. 745 (рос.)
Березине на сайті ВРУ^{[недоступне посилання з лютого 2019]}
Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X.

Це незавершена стаття з географії Одеської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2022 року (PDF)

[2] Бессарабская область. Список населенных мест по сведениям 1859 года. Санкт-Петербург, 1861 (рос.), (код 338)

[3] Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)

[4] Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-4. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)

[5] Села и поселки Тарутинского района. our-travels.info. Архів оригіналу за 22 січня 2018. Процитовано 4 січня 2022.

[6] 00855434 Радгосп «Березине», смт Березине Тарутинського району // Постанова Кабінету міністрів України № 538 від 20 липня 1995 р. «Про доповнення переліку об'єктів, що підлягають обов'язковій приватизації у 1995 році» [Архівовано 20 травня 2022 у Wayback Machine.]

[7] Березино Тарутинского района — на областной вершине. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 27 травня 2020.

[8] Комітет підтримав перейменування 3 міст, 149 селищ та сіл, 7 районів, назви яких містять символіку російської імперської політики або не відповідають стандартам державної мови. https://komsamovr.rada.gov.ua. 11 квітня 2024.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]