Вікіпедія

Бендюк Микола Миколайович

український художник-реставратор, мистецтвознавець, краєзнавець, історик, науковець, колекціонер, громадський діяч

Микола Миколайович Бендюк (нар. 7 березня 1967, с. Оженин, Рівненська область) — український художник-реставратор, мистецтвознавець, краєзнавець, історик, науковець, колекціонер, громадський діяч. Член Української Гельсінської спілки (1989)[1].

Микола Бендюк
Микола Миколайович Бендюк
Народився 7 березня 1967(1967-03-07) (57 років)
Оженин, Острозький район, Ровенська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство  УРСР → Україна Україна
Національність українець
Діяльність реставратор, мистецтвознавець, краєзнавець, історик, науковець, колекціонер, громадський діяч
Alma mater Національний університет «Острозька академія»
Членство Українська Гельсінська спілка

Життєпис ред.

Микола Бендюк народився 7 березня 1967 року в селі Оженині, нині Острозької громади Рівненського району Рівненської области України.

Навчався в Острозькій середній школі № 3 (1984). Закінчив Славутське СПТУ № 23 (1985), Львівський філіал Державної науково-дослідної реставраційної майстерні (1989, реставрація темперного малярства; 1991, реставрація станкового олійного живопису; м. Київ), Українську Вищу школу реставраторів (1993), Національний університет «Острозька академія» (2018)[2].

У 1985—1987 роках проходив службу в армії[2].

Працював молодшим науковим співробітником (1988—1994), художником-реставратором (від 1998, за сумісництвом) Острозького державного історико-культурного заповідника, художником-реставратором приватного підприємства «Орлан» (1994—1998, м. Київ). Нині — мистецтвознавець, реставратор, керівник арт-кластеру Національного університету «Острозька академія»[2][3].

2022 року разом із другом Олександром Гребенюком на горищі власного сільського будинку в с. Розважі Рівненського району віднайшов оригінали гравюр художника і члена ОУН-УПА Ніла Хасевича[4].

Зберігає понад 300 «Кобзарів» Тараса Шевченка[5], а також збірку народної ікони. Відреставрував давній іконостас у с. Розважі Рівненського району[6]; більш як 1000 ікон та картин XVI—XX ст. Серед них образи: «Межиріцька Богородиця», «Дерманська Богородиця», «Святий Антоній Межиріцький», «Острозька Богородиця», «Святий Пророк Мойсей», «Христос — Виноградна Лоза»[1][7].

Громадська діяльність ред.

1988 року в рідному селі першим підняв прапор над Рівненщиною[8].

1989 року один із перших організував осередок «Народного руху України за перебудову» на Острожчині. 1990-го очолив Острозький осередок, а згодом — районну організацію Народного руху України[1].

2016 року заснував Острозьку районну громадську організацію «Братство імені князів Острозьких», ГО «Слава князів Острозьких. Перемога під Оршею»[1] та «ОстАрт»[9]. Директор «Музею родини Шереметьєвих»[10], голова Фонду реставраторів України[11].

Доробок ред.

Автор понад 70 наукових публікацій[12], співавтор видання «Острозька енциклопедія»[13]. Сфера наукових інтересів: іконопис, живопис, декоративно-ужиткове мистецтво, книгодрукування, історія роду князів Острозьких, етнографія та дослідження визвольних змагань в Україні ХХ ст.

Книги:

  • «Золотарство Острожчини» (2009);
  • «Культурна спадщина Рівненського краю» (2010, співавтор)[14];
  • «Історія Оженина, Бродова, Стадник та Краєва» (2011, співавтор);
  • «150 святинь Великої Волині» (2011, фотоальбом, співавтор)[15];
  • «Шляхами Великої Волині» (2011, фотоальбом, співавтор)[15];
  • «Історія та легенди давнього Острога» (2012);
  • «Історія та легенди сіл Рівненського району» (2012);
  • «Томаш Оскар Сосновський» (1812–1886)» (2012);
  • «Юрій Нікітін — художник, містик, філософ» (2013, співавтор).

Нагороди ред.

Примітки ред.

  1. ↑ а б в г Бендюк Микола Миколайович. Рівненяни.
  2. ↑ а б в Статті Завершився прийом документів на посади керівників комунальних закладів культури спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Рівненської області (25.05.2018). Управління культури Рівненської ОДА. 29 травня 2018.
  3. ↑ Олексій Костюченко (29 січня 2020). Сплав мистецтва і філософії: скульптури Міртали Пилипенко й історія відродження Острозької академії. Україна молода.
  4. ↑ Валентина Гордич, Коломис Максим (7 вересня 2022). В сільській хаті на Рівненщині виявили оригінали Ніла Хасевича. Куди передадуть знахідки. Суспільне Рівне.
    Дарія Денис (5 жовтня 2022). Десятки гравюр Ніла Хасевича знайшли на горищі. Як вдалося їх зберегти та ким був автор?. Локальна історія.
  5. ↑ Катерина Глодя (26 лютого 2013). «Кобзар» 1946 року є лише в Оженині. Голос України.
    Олена Власова (7 березня 2014). Віддав за «Кобзаря» дві зарплати. Gazeta.ua.
    Анастасія Бачук, Аліна Дубовська (10 березня 2021). Унікальні і навіть зі скла: на Рівненщині колекціонер зібрав понад 300 «Кобзарів». Суспільне Рівне.
  6. ↑ На Рівненщині відновили приречений на знищення старовинний іконостас. RISU. 12 серпня 2019.
  7. ↑ Валентина Одарченко (1 вересня 2009). У новий навчальний рік – з галереєю… і Героєм. Радіо Свобода.
    Ольга Данилишина (13 січня 2024). 30 років реставрує ікони: історія художника з Рівненщини Миколи Бендюка. Суспільне Рівне.
  8. ↑ Вже у 1988 на Острожчині майорів синьо-жовтий стяг. Горинь info. 24 серпня 2024.
  9. ↑ ГО «ОстАрт» в ЄДР.
  10. ↑ Музей родини Шереметьєвих в ЄДР.
  11. ↑ Фонд реставраторів України в ЄДР.
  12. ↑ Ідеї, підглянуті в європейських містах, проти інноваційних методик: за посаду директора музею змагаються Микола Бендюк та Андрій Брижук. Район. Острог. 30 травня 2018.
  13. ↑ Бендюк Микола Миколайович. Державний історико-культурний заповідник міста Острога. 28 липня 2017.
  14. ↑ Валентина Одарченко (4 травня 2010). Шедеври Рівненщини побачить світ. Радіо Свобода.
  15. ↑ а б У Рівному презентували фотолітопис Великої Волині (+Відео). Ого. 7 червня 2012.

Джерела ред.

Посилання ред.

Відеофрагменти ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бендюк_Микола_Миколайович&oldid=42600963