Жуде́ць Белць — адміністративно-територіальна одиниця Румунського королівства на півночі Бессарабії 1925—1938 та 1941—1944 років зі столицею у Бельцях.

Жудець Белць
Județul Bălți
—  Повіт (жудець)  —
Жудець Белць
Будівля повітової префектури Белць у міжвоєнний період.
Будівля повітової префектури Белць у міжвоєнний період.
Будівля повітової префектури Белць у міжвоєнний період.
Герб Жудець Белць
Герб
Країна Румунія
Історична область Бессарабія
Столиця (Reședință de județ) Бельці
Створено 1925 (уперше)
1941 (удруге)
Припинив існування 1938 (уперше)
1944 (удруге)
Уряд
 - Тип Префект
Площа
 - Повна 4246 км²
Населення (1930)
 - Усього 386 476
Часовий пояс EET (UTC+2)
 - Літній час EEST (UTC+3)
Розташування Жудець Белць
Белцький жудець на карті Румунського королівства 1930 року
Белцький жудець на карті Румунського королівства 1930 року

Межував із жудцем Сороки на сході, Оргіїв — на південному сході, Лепушна і Ясси — на південному заході, Ботошані — на північному заході та Хотин — на півночі.

Історія ред.

Внаслідок унії Бессарабії з Румунією 1918 року територія жудця ввійшла до складу Великої Румунії. 1925 року офіційно утворено жудець Белць.

Після адміністративно-конституційної реформи 1938 року жудець об'єднали з 8 іншими жудцями в новостворений цинут Прут.

У червні 1940 року внаслідок пакту Молотова — Ріббентропа Румунія була вимушена поступитися Бессарабією та Північною Буковиною (включно з повітом Белць) на користь Радянського Союзу, що привело до створення Молдавської Радянської Соціалістичної Республіки. В липні 1941 року внаслідок спільних німецько-румунських військових дій територія повернулася під румунське управління, увійшовши в статусі жудця до складу Бессарабського губернаторства. Було створено військову адміністрацію, а місцеве єврейське населення було або страчено на місці, або депортовано в Трансністрію, де теж багато кого було знищено.[1] 1944 року Червона Армія вибила німецько-румунських загарбників із молдовської землі і територія жудця знову потрапила під радянське управління. 12 вересня 1944 року Румунія підписала з союзниками по антигітлерівській коаліції Московське перемир'я, яким, а також наступним мирним договором 1947 року підтверджено радянсько-румунський кордон станом на 1 січня 1941 року.[2][3] 1991 року територія повіту разом із рештою Молдавської РСР увійшла до складу незалежної Молдови.

Устрій ред.

 
Карта Бельцького повіту на час утворення в 1938 році

Спочатку жудець поділявся на три райони (рум. plăși):[4]

Пізніше Бельцький жудець зазнав адміністративної реорганізації. Кількість районів зросла до шістьох шляхом розпуску району Слобозія та створення чотирьох нових районів:

За переписом населення восени 1941 р. повіт мав такий адміністративний устрій:

  1. муніципій Белць
  2. район Белць
  3. район Корнешти
  4. район Фалешти
  5. район Глодяни
  6. район Ришкани

Населення ред.

За даними перепису 1930 року, населення повіту становило 386 476 людей, із яких 70,1 % румунів, 12,0 % росіян, 8,2 % євреїв, 7,6 % українців, а також деякі дрібніші меншини.[5] У релігійному відношенні населення складали 89,3 % православних, 8,3 % юдеїв, 0,8 % римокатоликів і деякі дрібніші громади.

Містяни ред.

Міських жителів повіту налічувалося 30 570 душ, із яких 46,5 % євреїв, 29,0 % румунів, 17,7 % росіян, 3,2 % поляків та ін.[5] За рідною мовою міське населення розподілилося так: ідиш (45,5%), румунська (28,1%), російська (21,7%), польська (2,0%), українська (1,1%) та ін. У релігійному відношенні міські жителі складалися з 47,1 % православних, 46,6 % юдеїв, 4,1 % римокатоликів тощо.

Дані перепису 1941 року під час Другої світової війни засвідчили, що населення повіту налічувало 407 930 осіб, із яких 80,44% становили етнічні румуни, 14,38% українці, 3,11% росіяни, 0,78% поляки, 0,72% євреї, а також інші дрібніші меншини.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. James Stuart Olson; Lee Brigance Pappas; Nicholas Charles Pappas (1994). An Ethnohistorical dictionary of the Russian and Soviet empires. Greenwood Publishing Group. с. 484. ISBN 9780313274978.
  2. The Avalon Project : The Armistice Agreement with Rumania; September 12, 1944. avalon.law.yale.edu. Процитовано 17 березня 2018.
  3. United States Department of State. Foreign relations of the United States, 1946. Paris Peace Conference: documents Volume IV (1946)
  4. Portretul României Interbelice - Județul Bălți
  5. а б Recensământul general al populației României din 29 decemvrie 1930, Vol. II, pag. 48-49 (рум.)

Посилання ред.