Банківський кредит

Банкíвський кред́ит — будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату відсотків та інших зборів з такої суми (Ст. 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність»).

Різновиди банківських кредитів

Банківські кредити класифікують за такими ознаками:

• за строком погашення — онкольні, короткострокові, середньострокові і довгострокові;
• за способом погашення — ті, які погашають одним внеском і ті, які погашають декількома внесками протягом терміну дії кредитної угоди;
• за способом одержання позикового відсотка — оплата в момент погашення позики, оплата рівномірними внесками протягом терміну дії кредитної угоди, оплата в момент видачі кредиту;
• за наявністю забезпечення — довірчі позики, забезпечені позики, позики під фінансові гарантії третіх осіб;
• за цільовим призначенням — позики загального призначення, цільові позики;
• за категоріями потенційних позико-отримувачів — аграрні позики, комерційні позики, позики посередникам на фондовій біржі, іпотечні позики власникам нерухомості, міжбанківські позики.

Банківські кредити розрізняють за видами об'єкта куди кредит вкладається:

• під товари і товарні документи, наприклад, залізничні (одержувач позики надає право банку у випадку неповернення позики продати товар);
• під цінні папери;
• під заставу рухомого і нерухомого майна;
• для інвестицій тощо.

Крім того, банківські кредити поділяють на активні і пасивні. В першому випадку банк дає кредит, тобто є кредитором, у другому бере кредит, тобто є позикоотримувачем. Банк може входити у кредитні відносини (брати чи надавати кредити) з іншими банками та кредитними організаціями. Що стосується підприємств, організацій, фізичних осіб, то банк щодо цього нефінансового сектора завжди виступає стороною, яка надає кредит.

Банківський кредит — необхідний інструмент стимулювання господарства, без якого не можуть успішно працювати товаровиробники.

Роль держави в регулюванні банківського кредитування інноваційних процесів

Роль держави в регулюванні банківського кредитування інноваційних процесів полягає у створенні сприятливого економічного клімату для їх здійснення і забезпечення активної й ефективної взаємодії між «академічною наукою» та виробництвом. Тому завданнями держави є:

• створення умов для активізації фінансових інститутів у інноваційній діяльності;
• розвиток науки, підготовка наукових та інженерних кадрів високого рівня кваліфікації (науково-технічна інфраструктура);
• державні замовлення на проведення науково-технічних досліджень;
• ефективна податкова та бюджетна політика в сфері інноваційної діяльності;
• забезпечення дієвості правових інститутів в інноваційній сфері.

Банківське кредитування та інноваційний розвиток

Головними точками перетину відносин банківського кредитування та інноваційного розвитку економіки є:

• довгострокове банківське кредитування інноваційних процесів;
• розробка та впровадження банківських новацій, що спрямовані на модернізацію відносин кредитування;
• своєчасний моніторинг економічної ситуації та високоефективний перерозподіл ресурсів на користь пріоритетних галузей;
• супроводження об'єкта інноваційного кредитування та заходи щодо комерціалізації інноваційного продукту.

Див. також

• Кредит
• Банківський ризик
• Кредитна лінія

Джерела

• http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1078.1246.0

Література

1. Крупка М. І., Євтух Л. Б. Теоретичні аспекти управління механізмом кредитування довгострокових програм розвитку економіки в Україні // Фінанси України: Науково-теорет. та інформ.-практ. журн. М-ва фін. України. К.: Міністерство фінансів України (Україна). ─ 2007. ─ № 1. ─ С.43-57.
2. Кузнєцова А. Реалії банківського фінансування інноваційної економіки // Регіональна економіка: Науково-практ. журн. Львів (Україна). ─ 2006. ─ № 3. ─ С.136-144.
3. Уманців Ю. М. Банківська система України в умовах глобалізації святового фінансового простору // Фінанси України: Науково-теорет. та інформ.-практ. журн. М-ва фін. України. К.: Міністерство фінансів України (Україна). ─ 2006. ─ № 12. ─ С.88-100
4. Циганов С. А., Яншина А. М. Особливості формування ринку синдикованого кредитування у країнах із трансформаційною економікою // Фінанси України: Науково-теорет. та інформ.-практ. журн. М-ва фін. України. К.: Міністерство фінансів України (Україна). ─ 2008. ─ № 8. ─ С.11-19.
5. Чухно А. А. Природа сучасних грошей кредиту та грошово-кредитної політики // Фінанси України: Науково-теорет. та інформ.-практ. журн. М-ва фін. України. К.: Міністерство фінансів України (Україна). ─ 2007. ─ № 1. ─ С.3-16.

Посилання

• Банківський кредит // Банківська енциклопедія / С. Г. Арбузов, Ю. В. Колобов, В. І. Міщенко, С. В. Науменкова. — Київ : Центр наукових досліджень Національного банку України : Знання, 2011. — 504 с. — (Інституційні засади розвитку банківської системи України). — ISBN 978-966-346-923-2.
• Заявлений термін погашення // Банківська енциклопедія / С. Г. Арбузов, Ю. В. Колобов, В. І. Міщенко, С. В. Науменкова. — Київ : Центр наукових досліджень Національного банку України : Знання, 2011. — 504 с. — (Інституційні засади розвитку банківської системи України). — ISBN 978-966-346-923-2.
• Кредитна лінія [Архівовано 18 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — ISBN 966-7492-03-6.