Бак Борис Аркадійович

Бак Борис Аркадійович (травень 1897 — 16 червня 1938) — співробітник ЧК-ОГПУ-НКВД СРСР, комісар державної безпеки 3-го рангу (1935). 1-й заступник начальника управління НКВС по Московській області.

Бак Борис Аркадійович
Народився травень 1897[1]
Znamenkad, Verkholenskiy Uyezdd, Іркутська губернія, Іркутське генерал-губернаторствоd, Російська імперія
Помер 16 червня 1938(1938-06-16)[1] (41 рік)
Розстрільний полігон «Комунарка», Ленінський район, Московська область, РРФСР, СРСР
Поховання Розстрільний полігон «Комунарка»
Країна  Російська імперія
 СРСР
Діяльність революціонер
Членство Центральний виконавчий комітет СРСР
Військове звання комісар державної безпеки 3-го рангу
Партія КПРС
Нагороди
Орден Червоного Прапора  — 1932
Почесний ювілейний знак «ВЧК-ГПУ» (V)— 1923Почесний працівник ВЧК-ГПУ (XV)— 1933Почесний працівник робітничо-селянської міліції — 1933

Ранні роки ред.

Народився в селі Верхоли на Ленських копальнях в Іркутській губернії в сім'ї політичного засланця, який працював рахівником. Навчався в 4-класному початковому училищі Іркутська, яке закінчив у 1911. Потім закінчив Іркутське ремісниче механіко-технічне училище (1912–1916). З листопада 1916 служив рядовим у запасному батальйоні в Царицині, після закінчення курсів при Іркутській школі прапорщиків в серпні 1917 служив помічником командира взводу в 6-му саперному батальйоні в Петрограді, де вступив до більшовицької партії і брав участь у Жовтневій революції. З січня 1918 працював у відділі транспортних сполучень Центросибіру, в 1918–1919 обіймав посади уповноваженого Вищої військової ради РРФСР по Пермській залізниці, воєнкома та начальника управління артилерійського постачання 3-ї армії Східного фронту.

ВЧК-ОГПУ-НКВД ред.

У грудні 1919 був призначений заступником голови Томської повітової (з травня 1920 — губернської) ЧК. У період тривалої відсутності голови ЧК М. Д. Бермана виконував його обов'язки. У грудні 1920 за зловживання службовим становищем отримав сувору догану і був переведений в Іркутськ — також на посаду заступника голови губернської ЧК. Після цього, з листопада 1921 працював на аналогічній посаді в Омську, а влітку 1922 став заступником начальника Новомиколаївського губернського відділу ГПУ. У січні 1923 очолив цей відділ, в жовтні 1923 став заступником повпреда ОГПУ по Сибірському краю. У листопаді 1927 року він був переведений в Самару на посаду начальника губернського відділу ОДПУ (з червня 1928 — повпред ОГПУ по Середньо-Волзькій області (Середньо-Волзький Край)), одночасно очолював особливий відділ Приволзького військового округу. У березні 1935 з посади начальника УНКВД Середньо-Волзького краю був переведений на посаду 1-го заступника начальника управління НКВС Московської області. У березні 1937 був направлений в Архангельськ як начальник управління НКВС Північної області. Член ЦВК СРСР в 1935–1937 роках.

12 серпня (за іншими даними на день пізніше) 1937 був заарештований. Розстріляний за вироком Військової колегії Верховного Суду СРСР 16 червня 1938 на розстрільному полігоні «Комунарка».

Посилання ред.

  1. а б в Who led the NKVD