Асоціація сучасної музики
Асоціа́ція суча́сної му́зики (АСМ) — об'єднання професійних композиторів і музикантів-виконавців ліберально-просвітницького спрямування, що діяло в 1926—1929 роках як лабораторія при київській майстерні композиторів Музичного товариства імені Миколи Леонтовича (у 1928—1929 роках — у складі Всеукраїнського товариства революційних музикантів).
| Асоціація сучасної музики | |
|---|---|
| рос. Ассоциация современной музыки | |
| Тип |
музична організаціяd колишня організаціяd |
| Засновник | Рославець Микола Андрійович |
| Засновано |
1924[1][2] Москва[1][2] |
| Розпущено | 1932 |
| Тема | музика СРСР |
| Країна |
.svg){kind=small} СРСР |
| Керівник | Лятошинський Борис Миколайович |
| Материнська організація |
Міжнародне товариство сучасної музики[2] |
Серед членів АСМ були Борис Лятошинський (голова), Ігор Белза, Михайло Вериківський, Матвій Гозенпуд, Федір Надененко, Микола Радзієвський, Лев Ревуцький, Маркіян Фролов.
АСМ ставила за мету пропаганду, вивчення нових надбань і практичне засвоєння жанрово-стильових новацій світової академічної музики — передусім західноєвропейської та російської. Асоціація організовувала серії концертів, де виконувалася музика Малера, Шенберга, Берга, Веберна, Кшенек, Хіндеміта, а також вітчизняних композиторів експериментального напрямку. Так, були здійснені постановки опер «Воццек» Берга (Ленінград, 1927) і «Джонні награє» Кшенек (Москва, 1929); прем'єри Шостої симфонії Мясковського та Другої симфонії Шостаковича, Фортепіанного концерту Мосолова і скрипкового концерту Рославця; публікації партитур (за участю Universal Edition, Відень); концерти радянських композиторів у Берліні, Парижі, Лондоні; відвідування Москви найбільшими композиторами Заходу — Бергом, Хіндеміта, Мійо, Онеггер (1927—1928). Видавалися також АСМ-івські журнали «До нових берегів» (1923), «Музична культура» (1924), «Сучасна музика» (1924—1929) до статей Ігоря Глєбова (Асафьева), Леоніда Сабанєєва, Володимира Держановского та інших.
Однак АСМ проіснувала недовго — в 1931 році вона була офіційно оголошена «зборищем чужих пролетарської ідеології музикантів» і в 1932 р. ліквідована за активного сприяння Російська асоціація пролетарських музикантів (Російської Асоціації Пролетарських музикантів). Пізніше багаторічний голова Спілки композиторів СРСР, Т. Хрєнников визнав за АСМ «найбільшу роль у культивуванні формалістичної музики»[3]. Він же наводить цитату одного з ідеологів групи Л. Сабанєєва про сутність музики, як несумісну з радянською ідеологією:
«Музика є не ідеологією, а чисто звуковою організацією... Музика ідей не виражає... а має свій музичний світ ідей. Тому жодна найсучасніша ідеологія... не може вважатися такою, що породжує сучасну музику»[3]
Примітки ред.
- ↑ а б Большая российская энциклопедия — Москва: Большая российская энциклопедия, 2004.
- ↑ а б в Келдыш Ю. В. Ассоциация современной музыки // Музыкальная энциклопедия / под ред. Ю. В. Келдыш — Москва: Советская энциклопедия, Советский композитор, 1973. — Т. 1.
- ↑ а б Тихон Хренников. За творчество, достойное советского народа. asmir.info (рос.). Архів оригіналу за 14 грудня 2012.
Література ред.
- Різник О. О. Асоціація сучасної музики (АСМ) // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2001. — Т. 1 : А. — С. 754. — 823 с. — ISBN 966-02-2075-8.
- Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2004—2017. (рос.)
|
Це незавершена стаття про організацію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |