Артилерійське озброєння
сторінка значень у проєкті Вікімедіа
Артилерійське озброєння — сукупність різнорідних видів та предметів (основних та допоміжних) артилерійської техніки, різновид вогнепальної ствольної зброї, в основі яких лежать артилерійські комплекси (артилерійські системи, боєприпаси до них, приладів для ведення та корегування стрільби), призначених для ураження протилежної сторони у повітрі, на суходолі та на воді.
Зміст ред.
Артилерійське озброєння включає:
- власно артилерійські системи — гармати ствольної артилерії (наземної та зенітної), міномети, бойові машини реактивної артилерії (РСЗВ), військові прилади, радіотехнічні станції, радіолокаційне озброєння, гранатомети, стрілецька та холодна зброя;
- боєприпаси — набої до стрілецької зброї, постріли ствольної артилерії, елементи пострілів, ручні гранати, порохи та вибухові речовини, снаряди до систем реактивної артилерії;
- допоміжні засоби — запасні частини, інструмент та приладдя, технічне обладнання й оснащення рухомих ремонтних майстерень, арсеналів, баз, складів, полігонів, лабораторій, матеріали для збереження та експлуатації озброєння;
- рухомі артилерійські ремонтні майстерні та лабораторії, що змонтовані на автомобільному транспорті.
Номенклатура предметів артилерійського озброєння відрізняється в міру розвитку артилерії та її складових.
Див. також ред.
Посилання ред.
- Артиллерийское вооружение [Архівовано 28 серпня 2017 у Wayback Machine.]
Джерела ред.
- Радянська військова енциклопедія. «А—БЮРО» // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза А. А. ГРЕЧКО — председатель. — М. : Воениздат, 1976. — Т. 1. — С. 270. — 638 с. — ISBN 00101-030. (рос.)