Аравійський півострів

Аравійський півострів;
	Аравійський півострів, вигляд з космосу
Місцезнаходження	Передня Азія
Довколишні води	Червоне море,; Аравійське море,; Перська затока,; Оманська затока,; Аденська затока
Площа	2 730 000 км²
Найвища точка	до 3 760 м
Країна	Саудівська Аравія; Ємен; Оман; Катар; Кувейт; ОАЕ; частково Ірак та Йорданія
Населення	(2023) 86—87 мільйонів чоловік
	Аравійський півострів у Вікісховищі

Араві́йський піво́стрів — найбільший півострів Азії та світу, між Червоним і Аравійським морем та Перською затокою; близько 3 млн км².

Частина докембрійської Африканської платформи, відокремлена в третинному періоді від Африки западиною Червоного моря; на сході кристалічні гірські породи докембрію вкриває товстий пласт молодих осадових порід, які містять значні поклади нафти; височинний, на заході брилисті гори висотою до 3760 м; тропічний сухий і дуже сухий клімат; спорадичні опади, до 100 мм на рік; розлогі пустелі: Великий Нефуд, Малий Нефуд і найбільша піщана пустеля на Землі — Руб-ель-Халі; постійні річки відсутні, численні сухі долини (ваді).

Геологічна будова ред.

Аравійська плита, що показує загальні тектонічні та структурні особливості, інфракамбрійські рифтові сольові басейни, нафтогазові поля Центральної Аравії та Північної затоки

В основі Аравійського півострова залягають давні кристалічні породи, перекриті на сході мезозойськими і третинними вапняками й пісковиками. На заході та півдні Аравійський півострів облямовують брилові гори Ємену (висота до 3760 м), на південному сході — молоді складчасті гори Оману (висота до 3352 м). У центральній частині Аравійського півострова розташована гірська країна Недж (висота 1500—1800 м) з широкими лавовими плато і гранітними масивами, окресленими на сході куестовими грядами. На півночі від неї лежить кам'янисто-піщана пустеля Великий Нефуд, а на південному сході — піщана пустеля Руб-ель-Халі (одна з найбільших у світі).

Корисні копалини ред.

Аравійський півострів з давніх часів був осередком видобутку золота й срібла. В південно-східному напрямку від Медини, у місцевості Махд-ед-Дахаб (що перекладається як «лоток для золота») виявлені свідчення потужного золотовидобувного промислу минулих часів. Крім ознак відкритих розробок, тут знайдено 55 старих покинутих рудників, найдавніший з яких Умм-Гарайат датований Х ст. до Р. Х., а більшість експлуатувалася в VIII — Х ст. нашої ери (за середньовічний період тут видобуто більше 30 т золота). Розроблялися гідротермальні родовища жильного типу, представлені витриманими кварцовими жилами та штокверками. Близько 40 % металу родовища перебувало у вигляді самородного золота, яке було доступне давнім гірникам. Район Ед-Давазимі площею близько 1000 км² здавна відомий як «срібний пояс» Аравії, де діяло понад 150 давніх рудників (більшість — у часи Арабського Халіфату). Перський середньовічний автор Аль-Мустафі свідчить про розробки кольорових металів (у тому числі золота й срібла) на морському узбережжі сучасного Оману. Розробки жильних родовищ золота мали місце в гірських масивах Ємену ще в доісламський період і суттєво збільшилися в часи Халіфату.

Клімат ред.

Клімат Аравійського півострова дуже сухий і спекотний. Середні температури січня — від +7 °C на півночі до +24 °C на півдні, липня — відповідно +26 °C і +32 °C. У центральній частині максимальні температури досягають +50 °C.

Опадів звичайно менше ніж 100 мм на рік, лише в горах Ємену — до 1000 мм.

Постійних річок майже немає. Багато тимчасових потоків (ваді).

Рослинність ред.

Рослинність напівпустельна і пустельна. Переважають грубі трави (осока пустельна, аристида), напівкущі (астрагал, полин) і кущі (акація, тамарикс). В оазах — фінікові пальми, фруктові дерева, бавовна, зернові тощо. У горах південного сходу — тропічні ліси.

Населення та країни ред.

Уперше люди з'явилися в Аравії 200 000 років тому — про це свідчать кам'яні інструменти виявлені в регіоні Аль-Вуста^[1].

Аравійський півострів населений головним чином арабами. Населення зосереджене в приморських містах, оазах та гірських районах.

На Аравійському півострові розміщені такі країни як ОАЕ, Саудівська Аравія, Ємен, Оман, Бахрейн, Катар, Кувейт і частково Ірак та Йорданія.

Головне багатство — нафта, що є предметом гострої міжнародної політичної боротьби.

Див. також ред.

1157 Арабія — астероїд, названий на честь півострова^[2].
Аравійсько-Нубійська золотоносна провінція.
Розвиток гірництва в арабському світі та країнах Сходу.
Ель-Ямама — історична область в центральній частині Аравійського півострова.

Примітки ред.

↑ Датування зсувається. Архів оригіналу за 11 квітня 2018. Процитовано 10 квітня 2018.
↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.

Література ред.

Аравія [Архівовано 6 квітня 2017 у Wayback Machine.] // Історія Стародавнього Сходу / Крижанівський О. П. — Київ: Либідь, 2002. — 592 с. — ISBN 966-06-0245-6

Це незавершена стаття з географії Азії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Датування зсувається. Архів оригіналу за 11 квітня 2018. Процитовано 10 квітня 2018.

[2] Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.

[1]

[2]