Андре Берто
Андре Берто (англ. Andre Berto; нар. 7 вересня 1983, Вінтер-Гейвен) — американський професійний боксер, чемпіон світу за версіями IBF (2011) та WBC (2008 — 2011) в напівсередній вазі, призер чемпіонату світу серед аматорів.
Андре Берто  | |
|---|---|
 | |
| Загальна інформація | |
| Громадянство |
 США |
| Народився |
7 вересня 1983 (40 років) Вінтер-Гейвен, Полк, Флорида, США |
| Вагова категорія | напівсередня вага |
| Зріст | 170 |
| Розмах рук | 174 |
| Професіональна кар'єра | |
| Перший бій | 4 грудня 2004 |
| Останній бій | 4 серпня 2018 |
| Боїв | 37 |
| Перемог | 32 |
| Перемог нокаутом | 24 |
| Поразок | 5 |
| Спортивні медалі | |||
|---|---|---|---|
| Представник США
| |||
| Бокс | |||
| Чемпіонат світу | |||
| Бронза | Бангкок 2003 | до 69 кг | |
Аматорська кар'єра ред.
Андре Берто — син іммігрантів з Гаїті.
Андре Берто двічі був чемпіоном молодіжного турніру Золоті рукавички і тричі призером чемпіонату США серед аматорів.
На чемпіонаті світу 2003 у складі збірної США завоював бронзову медаль.
- В 1/16 фіналу переміг Роландаса Ясявичюса (Литва) — 29-22
- В 1/8 фіналу переміг Вадима Мязга (Білорусь) — RSCO 3
- У чвертьфіналі переміг Даррена Баркера (Англія) — 24-22
- У півфіналі програв Лоренсо Арагону (Куба) — 15-25
На Олімпійських іграх 2004 у складі збірної Гаїті в першому бою програв Хав'єру Ноелю (Франція).
Професіональна кар'єра ред.
Після Олімпіади Берто перейшов до професійного боксу.
21 квітня 2008 року, здобувши дострокову перемогу над Мігелем Ангелом Родрігесом (Мексика), завоював вакантний титул чемпіона світу за версією WBC в напівсередній вазі. Провів п'ять вдалих захистів титула. 16 квітня 2011 року втратив пояс чемпіона, програвши одностайним рішенням суддів бій проти американця Віктора Ортіса. Бій, у якому обидва побували по два рази у нокдауні, був відзначений журналом The Ring як *бій року*.
Вже 3 вересня 2011 Андре Берто знов заволодів чемпіонським титулом тепер за версією IBF, достроково у п'ятому раунді здолавши діючого чемпіона словенця Яна Завека. Берто відмовився від захисту титулу IBF, щоб мати можливість зустрітися в реванші з Віктором Ортісом, але запланований на 11 лютого 2012 року бій спочатку перенесли через травму Берто, а потім взагалі відмінили, коли Берто провалив допінг-тест.
13 березня 2015 року Андре Берто здобув перемогу технічним нокаутом над американцем Хосесіто Лопесом і заволодів титулом «тимчасового» чемпіона WBA в напівсередній вазі. В наступному поєдинку 12 вересня 2015 року Берто зустрівся в бою за титули чемпіона світу за версіями WBA та WBC в напівсередній вазі з непереможним американцем Флойдом Мейвезером. Мейвезер швидко визначив, де у захисті Берто є дірки, і, комфортно почуваючись впродовж усього поєдинку, переміг одностайним рішенням суддів, після чого оголосив про завершення кар'єри.[1] Берто провів ще три боя, але більше у титульних поєдинках не виступав.
Примітки ред.
- ↑ Боксер Мейвезер виграв у Берто і завершив кар'єру без поразок. www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 3 грудня 2021. Процитовано 3 грудня 2021.
Посилання ред.
- Андре Берто(англ.) — статистика професійних боїв на сайті BoxRec
- Результати чемпіонату світу 2003 на amateur-boxing.strefa [Архівовано 9 квітня 2022 у Wayback Machine.]