Анастасіо Сомоса Гарсіа
Анастасіо Сомоса Гарсія (ісп. Anastasio Somoza García; 1 лютого 1896 - 29 вересня 1956) — нікарагуанський державний діяч. Офіційно був 33-ім та 35-тим президентом Нікарагуа, але фактично був диктатором з 1936 року до своєї смерті.
| Анастасіо Сомоса Гарсіа | |
|---|---|
| ісп. Anastasio Somoza García | |
 | |
 Президент Нікарагуа | |
| 1 січня 1937 — 1 травня 1947 | |
| Попередник | Хуан Батіста Сакаса |
| Наступник | Леонардо Аргуельо |
| Президент Нікарагуа | |
| 7 травня 1950 — 29 вересня 1956 | |
| Попередник | Віктор Мануель Роман |
| Наступник | Луїс Сомоса Дебайле |
|
| |
| Народився |
1 лютого 1896 Манагуа, Нікарагуа |
| Помер |
29 вересня 1956 (60 років) Манагуа, Нікарагуа |
| Похований | Манаґуа |
| Відомий як | політик |
| Країна | Нікарагуа |
| Alma mater | Peirce Colleged |
| Політична партія | Nationalist Liberal Partyd |
| У шлюбі з | Salvadora Debayled |
| Діти | Анастасіо Сомоса Дебайле, Луїс Сомоса Дебайле, Lillian Somoza Debayled і José R. Somozad |
| Нагороди |
 |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Біографія ред.
Народився 1 лютого 1896 року. Син заможного власника кавових плантацій. Освіту здобув в Нікарагуа, потім у Філадельфії (США). Повернувшись в Нікарагуа, одружився з представницею багатої і дуже впливової родини Дебайле. Взяв участь у зміщенні президента А. Діаса (1926). При президенті X. Монкада (1928–1932) займав пости міністра закордонних справ і перекладача при експедиційному корпусі морської піхоти США в Нікарагуа. У 1932 американці, залишаючи Нікарагуа, поставили Сомосу командувачем новоствореної Національної гвардії. Спираючись на вірних військових, Сомоса в 1936 році скинув президента Хуана Батіста Сакас (який був дядьком дружини Сомоси) після чого був обраний президентом країни. 1 січня 1937 офіційно обійняв посаду глави держави. Встановив режим особистої влади, жорстоко придушуючи будь-які прояви опозиції. За фінансової та військової підтримки США Сомосі вдалося завдати поразки загонам Августо Сесара Сандіно. Збільшив термін перебування на посту президента з 4 до 6 років. 8 грудня 1941 оголосив війну Німеччині. У 1947 допустив обрання президентом Л. Аргуелло, але вже через місяць після інавгурації оголосив його недієздатним і знову очолив країну, а в 1950 році офіційно зайняв пост президента Нікарагуа. Встановив в країні однопартійний режим Ліберальної партії, потім дозволив діяльність Консервативної партії (з якою уклав пакт, що надавав останній певне число місць в парламенті). У 1948 взяв участь у військовій інтервенції (субсидованої США) в Коста-Рику, потім в інтервенції в Гватемалу (1954). У 1954 підписав угоду з США, яка поставила військові формування Нікарагуа під повний контроль американських військових радників. До кінця життя склав собі величезні статки, ставши найбагатшим землевласником країни.
Вбивство ред.
21 вересня 1956 року Рігоберто Лопес Перес скоїв замах на диктатора, вистріливши в груди Анастасіо Сомоси. Рігоберто був розстріляний охороною на місці, а Сомоса помер через 8 днів в американському шпиталі в Панамі. Його син Луїс Сомоса Дебайле продовжив шлях батька, ставши президентом і диктатором після його смерті.
США про диктатора ред.
Президент Франклін Рузвельт висловився приблизно в 1939 році фразою, що стала згодом крилатою: «Сомоса може бути і сучий син, але це наш сучий син». За версією історика Девіда Шмітца, однак, дослідники й архівісти президентської бібліотеки Франкліна Рузвельта не знайшли доказів, що Рузвельт зробив це твердження. Дане висловлювання вперше з'явилося 15 листопада 1948 року у випуску журналу «Тайм» і було пізніше згадано 17 березня 1960 року радіомовленням «СіБіЕс» передачею названою «Трухільйо:портрет диктатора». У цій передачі, стверджувалося, що Франклін Рузвельт зробив це висловлювання щодо Рафаеля Трухільйо з Домініканської Республіки. Таким чином, авторство і об'єкт даного твердження так і залишаються сумнівними.
Див. також ред.
Посилання ред.
- Сомоса Ґарсія // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Між вулканами і партизанами: нікарагуанський пейзаж [Архівовано 5 листопада 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
- 'Наш сукин син' ("The Guardian", Велика Британія) [Архівовано 22 січня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- Anastasio Somoza García [Архівовано 10 грудня 2011 у Wayback Machine.] (ісп.)
- Page about the Somozas [Архівовано 24 лютого 2021 у Wayback Machine.] (ісп.)
- The Somoza Era (англ.)