Амісульприд

група стереоізомерів

Амісульприд (англ. Amisulpride, лат. Amisulpridum) — лікарський засіб, що відноситься до атипових антипсихотичних препаратів[2][3], та є похідним бензаміду.[4][5] Амісульприд застосовується переважно перорально[4][6], так і внутрішньом'язово.[7] Амісульприд розроблений у лабораторії компанії «Sanofi», та застосовується у клінічній практиці з 1986 року.[8]

Амісульприд
Систематизована назва за IUPAC
4-amino-N-[(1-ethylpyrrolidin-2-yl)methyl]-5-ethylsulfonyl-2-methoxybenzamide
Класифікація
ATC-код N05AL05
PubChem 2159
CAS 71675-85-9
DrugBank
Хімічна структура
Формула C17H27N3O4S 
Мол. маса 369,48 г/моль
Фармакокінетика
Біодоступність 48% (перорал.)
Метаболізм Печінка (незн.)
Період напіввиведення 12 год.
Екскреція Нирки
Реєстрація лікарського засобу в Україні
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата СОЛІАН 200 мг,
«Санофі Вінтроп Індастріа»,Франція
UA/4292/01/03
01.09.2015-01/09/2020
СОЛЕРОН 200,
ТОВ «Фарма Старт»,Україна
UA/10209/01/02
06.11.2014—06/11/2019
СОЛЕКС®,
«Рівофарм СА»,Швейцарія
UA/14312/01/03
20.03.2015—20/03/2020[1]

Фармакологічні властивості

ред.

Амісульприд — лікарський засіб, що відноситься до атипових антипсихотичних препаратів, та є похідним бензаміду. Механізм дії препарату полягає у блокуванні D2 і D3 дофамінових рецепторів мезолімбічної ділянки та лобної долі[4][5], практично не діючи на D1, D4 та D5 рецептори.[6] Усе це сприяє дофамінергічному ефекту, та спричинює активацію психічної діяльності людини, антидепресивний ефект, а також купування психотичної симптоматики.[2][3][5] Препарат також є частковим агоністом серотонінових рецепторів 5-HT4 та частини ГАМК-рецепторів, і має незначну антагоністичну активність до рецепторів 5-HT7.[8] Амісульприд не взаємодіє з більшістю серотонінових рецепторів, альфа-1- та альфа-2-, а також бета-адренорецепторами, гістаміновими H1-рецептори, м-холірецепторами та н-холінорецепторамии.[6] Препарат має виражену протиблювотну дію та знеболювальну дію.[8] Амісульприд застосовується при шизофренії[4][6], особливо у випадку неефективності та непереносимості інших антипсихотичних засобів[2][3][5], а також при інших ендогенних психозах, особливо із симптомами депресії. Препарат може застосовуватися при післяопераційній нудоті та блюванні, а також для профілактики приступів мігрені.[8] Хоча й при застосуванні амісульприду частіше спостерігається підвищення рівня пролактину в крові, ніж при застосуванні інших антипсихотичних препаратів[2][5], у більшості випадків при його застосуванні спостерігається незначна кількість побічних ефектів.[5][8]

Фармакокінетика

ред.

Амісульприд швидко й добре всмоктується після перорального застосування, проте біодоступність препарату становить лише 48 % у зв'язку з ефектом першого проходження через печінку. Максимальна концентація амісульприду в крові досягається двічі, спочаткуза 1 годину, пізніше повторно за 3—4 години після перорального прийому препарату. Препарат погано (на 16 %) зв'язується з білками плазми крові. Амісульприд проникає через гематоенцефалічний бар'єр, через плацентарний бар'єр, та виділяється в грудне молоко людини. Препарат лише незначно метаболізується, виводиться з організму переважно із сечею в незміненому вигляді. Період напіввиведення амісульприду становить 12 годин, цей час може збільшуватися при порушеннях функції нирок.[6]

Покази до застосування

ред.

Амісульприд застосовують при шизофренії, яка супроводжується вираженими продуктивними або негативними розладами, у тому числі й з переважанням негативної симптоматики.[4][6]

Побічна дія

ред.

При застосуванні амісульприду спостерігається менша кількість побічних ефектів, ніж при застосуванні інших антипсихотичних препаратів, зокрема меншою кількістю екстрапірамідних побічних ефектів, проте при застосуванні препарату частіше спостерігається підвищення рівня пролактину в крові.[5][8] Найчастішими побічними явищами при застосуванні препарату є сонливість, тремор, акатизія, ортостатична гіпотензія, аменорея, галакторея.[7][8] Іншими побічними ефектами при застосуванні препарату є[4][6]:

Протипокази

ред.

Амісульприд протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, одночасному застосуванні з протипаркінсонічними препаратами, каберголіном, хінаголідом, мехітазином, циталопрамом та есциталопрамом, феохромоцитомі, при пролактинзалежних пухлинах (рак молочної залози, пролактинома гіпофізу), годуванні грудьми, дітям до 15 років.[4][6]

Форми випуску

ред.

Амісульприд випускається у вигляді таблеток по 0,05; 0,1; 0,2 і 0,4 г; 1 % розчину для прийому всередину по 60 мл; ампул по 4 мл 5 % розчину.[7][9]

Примітки

ред.
  1. Державний реєстр лікарських засобів України. Архів оригіналу за 9 січня 2016. Процитовано 20 жовтня 2019.
  2. а б в г Лечение симптомов шизофрении: акцент на амисульприде [Архівовано 18 серпня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. а б в Амисульприд в лечении шизофрении: новые данные [Архівовано 20 жовтня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. а б в г д е ж АМІСУЛЬПРИД (AMISULPRIDUM, АМИСУЛЬПРИД). Архів оригіналу за 20 жовтня 2019. Процитовано 20 жовтня 2019.
  5. а б в г д е ж Специфический механизм действия амисульприда при шизофрении [Архівовано 1 липня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  6. а б в г д е ж и https://www.vidal.ru/drugs/molecule/1343 [Архівовано 20 жовтня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  7. а б в "Амисульприд в Справочнике Машковского". Архів оригіналу за 5 березняь 2016. Процитовано 20 жовтня 2019. (рос.)
  8. а б в г д е ж Эффективность амисульприда в терапии депрессивных нарушений при шизофрении и других эндогенных психозах [Архівовано 20 жовтня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  9. https://www.vidal.ru/drugs/molecule-in/1343 [Архівовано 20 жовтня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання

ред.