Альфред Айзенбайссер (нім. Alfred Eisenbeisser, рум. Alfred Fieraru; 7 квітня 1908, Чернівці, Герцогство Буковина, Австро-Угорщина — 1 липня 1991, Берлін, Німеччина) — румунський спортсмен. Перший представник з території сучасної України на чемпіонаті світу з футболу. Учасник зимових Олімпійських ігор 1936 року.

Ф
Альфред Айзенбайссер
Особисті дані
Народження 7 квітня 1908(1908-04-07)
  Чернівці, Австро-Угорщина
Смерть 1 липня 1991(1991-07-01) (83 роки)
  Берлін, Німеччина
Зріст 175 см
Прізвисько Fredi[1]
Громадянство  Румунія
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
1923–1928 Румунія «Ян» (Чернівці)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1928–1930 Румунія «Ян» (Чернівці)  ? (?)
1930–1932 Румунія «Драгош Воде»  ? (?)
1932–1944 Румунія «Венус» 114 (16)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1930–1939 Румунія Румунія 9 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Життєпис ред.

Альфред Айзенбайссер, німець за походженням, народився 7 квітня 1908 року в Чернівцях, центрі автономного краю Австро-Угорщини. З 15-річного віку ввійшов до складу місцевого футбольного колективу «Ян», який представляв німецьку спільноту Буковини. За цю команду спочатку в юнацькому, а потім і в дорослому складі, виступав протягом семи років. У 1930 році перейшов у більш знаний на загальнорумунській арені чернівецький клуб «Драгош Воде». Саме звідти за короткий проміжок часу він потрапив в число 15 найкращих футболістів країни, які відбули літом 1930 року на перший чемпіонат світу в Уругваї.

На позиції півзахисника зіграв обидва матчі групового турніру. За національну збірну дебютував 14 липня 1930 року. Румуни здобули перемогу над збірною Перу (3:1). Але в наступному матчі поступилися господарям і майбутнім чемпіонам — уругвайцям. По дорозі пароплавом на батьківщину, після холодної купелі, Альфред Айзенбайссер підхопив запалення легенів. Відразу по прибутті корабля в італійську Геную його доправили, в критичному стані, до місцевої лікарні. Представники збірної навіть покликали священика, аби висповідав спортсмена, оскільки лікарям шанси на його видужання вбачалися мізерними. Румунська делегація, залишивши, як видавалося, невиліковно хворого в шпиталі, повернулася додому і оголосила про імовірну смерть свого спортивного побратима. На щастя, Альфреду вдалося видряпатися з того світу, а повернувшись в Чернівці, він застав рідних за підготовкою його поминок. Побачивши живим свого 22-річного сина, мати знепритомніла.

За збірну виступав до 1939 року. Всього провів дев'ять матчів. У 1932 році перейшов у один із найсильніших румунських клубів того часу — «Венус» (Бухарест). У його складі став чотириразовим чемпіоном Румунії, а у 1944 році завершив виступи на футбольному полі. Всього за «Венус» провів 114 лігових матчів (16 голів).

Окрім футболу, займався фігурним катанням. Він виступив на чемпіонаті Європи 1934 року в парі з Іриною Тімціц (7 місце). Разом вони виступали на Олімпіаді в Гарміш-Партенкірхені — 13 сходинка. Останнім великим змаганням з фігурного катання став чемпіонат Європи 1939, де він з Іляну Молдован зайняв 9-е місце. Шість разів здобував титул чемпіона країни: тричі в 30-х роках і тричі в 50-х. Востаннє титул чемпіона Румунії здобув у 1958 році. На той час йому виповнилося 50 років[2].

Помер Альфред Айзенбайссер 1 липня 1991 року в Берліні.

Досягнення ред.

Статистика ред.

Статистика виступів у збірній:

Дата Місце Турнір Господарі Рахунок Гості
1 14.07.1930 Монтевідео Чемпіонат світу   Перу 1-3   Румунія
2 21.07.1930 Монтевідео Чемпіонат світу   Уругвай 4-0   Румунія
3 20.09.1931 Орадя Кубок Центральної Європи[3]   Румунія 4-1   Чехословаччина (аматори)
4 04.10.1931 Будапешт Кубок Центральної Європи   Угорщина (аматори) 4-0   Румунія
5 03.11.1935 Бухарест   Румунія 4-1   Польща
6 10.05.1936 Бухарест Кубок короля Кароля ІІ   Румунія 3-2   Югославія
7 17.05.1936 Бухарест Балканський кубок   Румунія 5-2   Греція
8 04.12.1938 Прага Кубок Едварда Бенеша[4]   Чехословаччина 6-2   Румунія
9 07.05.1939 Бухарест Кубок короля Кароля ІІ   Румунія 1-0   Югославія

Примітки ред.

  1. Olympedia — 2006.
  2. * Украинский футбол: легенды, герои, скандалы [Архівовано 21 серпня 2014 у Wayback Machine.]
  3. Кубок Центральної Європи серед аматорів 1931—1934 на RSSSF. Архів оригіналу за 3 квітня 2020. Процитовано 25 березня 2020.
  4. Кубок Едварда Бенеша 1937—1938 на RSSSF. Архів оригіналу за 16 січня 2020. Процитовано 25 березня 2020.

Посилання ред.