Алфьоров Ігор Олександрович
І́гор Олекса́ндрович Алфьо́ров (25 січня 1930, Костянтинівка — 13 лютого 1978, Київ) — український радянський архітектор.
| Ігор Олександрович Алфьоров | |
|---|---|
 | |
| Народження | 25 січня 1930 |
| Смерть | 13 лютого 1978 (48 років) |
| Поховання | Байкове кладовище |
| Країна |
 СРСР |
| Навчання | Харківський національний університет будівництва та архітектури |
| Діяльність | архітектор |
| Праця в містах | Київ, Харків, Подільськ, Новий Донбас, Гуляйполе, Жовті Води |
| Найважливіші споруди | Монумент на честь проголошення Радянської влади в Україні(співавтор) |
| Містобудівні проєкти | Генеральні плани міст Харків, Котовськ, Новий Донбас, Гуляйполе, Жовті Води та ін. (у співавт.) |
| Нагороди |
 |
Біографічні дані ред.
Народився 25 січня 1930 року в селі Костянтинівці (нині Мар'їнського району Донецької області) у родині службовця.
У 1955 році закінчив Харківський інженерно-будівельний інститут.
Трудову діяльність розпочав у 1955 році інженером відділу капітального будівництва заводу «Червоний Жовтень» у місті Харкові. З 1956 по 1965 рік працював архітектором, начальником архітектурно-планувальної майстерні Харківського проектного інституту «Харківпроект». Член КПРС з 1959 року.
У 1965—1975 роках — головний архітектор міста Харкова. У 1975—1978 роках — 1-й заступник голови Державного комітету Ради Міністрів УРСР у справах будівництва (Держбуду УРСР).
Помер 13 лютого 1978 року в Києві. Похований на Байковому кладовищі.
Творчість ред.
Брав участь у розробці генеральних планів таких міст як:
- Котовськ (1957),
- Новий Донбас (1958),
- Гуляйполе, Білопілля, Ворожба (всі — 1960),
- Жовті Води (1963),
- Харків (1967).
У 1961—1962 роках — керівник розробки генеральних планів Ханоя (В'єтнам).
Співавтор:
- монумента на честь проголошення Радянської влади в Україні (1975, Харків),
- меморіального комплексу Слави (1977, Харків).
Нагороди та премії ред.
- орден «Знак Пошани»
- Державна премія УРСР імені Тараса Шевченка (за 1977 рік разом з В. І. Агібаловим, Я. Й. Риком, М. Ф. Овсянкіним, С. Г. Світлорусовим (скульпторами), А. О. Максименком, Е. Ю. Черкасовим (архітекторами) за монумент на честь проголошення радянськоївлади в Україні у місті Харкові)[1].
Примітки ред.
- ↑ Комітет з Державних премій Україниі імені Тараса Шевченка. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 5 листопада 2012.
Джерела ред.
- Алфьоров Ігор Олександрович // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 15. — ISBN 5-88500-071-9.
- Шевченківські лауреати. 1962–2001 : енциклопедичний довідник / автор-упор. М. Г. Лабінський ; вступ. слово І. М. Дзюби. — К. : Криниця, 2001. — 696 с. — ISBN 966-7575-29-2. — С. 17—18.