Агапов Михайло Михайлович

Михайло Михайлович Агапов (рос. Михаил Михайлович Агапов, 8 вересня 1963, Михайловськ, Свердловська область, СРСР — 22 червня 2011, Єкатеринбург, Росія) — радянський і російський футболіст, гравець у міні-футбол. Після завершення ігрової кар'єри — міні-футбольний тренер. Відомий по своїй роботі в міні-футбольному клубі «ВІЗ-Сінара». Батько футболіста Костянтина Агапова.

Ф
Михайло Агапов
Особисті дані
Повне ім'я Михайло Михайлович Агапов
Народження 8 вересня 1963(1963-09-08)
  Михайлівськ, Нижньосергинський район, Свердловська область, РРФСР, СРСР
Смерть 22 червня 2011(2011-06-22) (47 років)
  Єкатеринбург, Росія
Зріст 185 см
Громадянство  Росія
Позиція захисник
Професіональні клуби*
1980—1984 СРСР «Уралмаш» 101 (16)
1985—1986 СРСР ЦСКА 35 (1)
1987—1990 СРСР «Уралмаш» 131 (2)
1991 СРСР «Зеніт» (Ленінград) 1 (0)
1991 СРСР «Промінь» 33 (2)
1992 Угорщина «Сексарді Дожа» 15 (1)
1992—1993 Угорщина «Сексарді Полгарі»[en] 29 (1)
1993 Угорщина «Сегед» 15 (1)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Біографія ред.

Ігрова кар'єра ред.

Михайло Агапов починав грати у футбол в юнацьких командах рідного Михайловська. Після одного з турнірів він отримав запрошення зі свердловського «Уралмашу». У 1980 році він дебютував у складі команди. Незабаром Агапова почали викликати в різні юнацькі збірні СРСР. У 1982 році він виграв бронзу чемпіонату Європи серед юнаків до 19 років, а роком пізніше поїхав на молодіжний чемпіонат світу. Там він був гравцем основного складу і в одному з матчів персонально опікав Марко Ван Бастена.

У 1985 році Агапов перейшов в ЦСКА. Протягом сезону він регулярно виходив у складі «армійців», однак після перелому ноги і тривалого відновлення був змушений повернутися в «Уралмаш». Там він провів чотири сезони, після чого зробив спробу заграти в ленінградському «Зеніті». Однак у складі ленінградського клубу він провів лише один матч, а завершив сезон у владивостоцькому «Лучі».

У 1992 році Агапов разом з екс-«уралмашевцями» Онучіним і Наумкіним виїхав в Угорщину, брав участь у тренувальних матчах клубів вищої ліги «Татабанья»[1] та «Веспрем»[2]. Але в підсумку уклав контракт з командою 1-ї ліги «Сексард Дожа», де його партнером став Сергій Наумкін.

З першого ж сезону став провідним гравцем команди, не пропустивши жодної гри команди. Влітку 1992 команда змінила власника, але це ніяк не позначилося на становищі Агапова — в новому сезоні він провів 29 з 30 ігор команди, регулярно виходячи в основному складі.

Осінню частину сезону 1993/94 провів у клубі 1-ї ліги «Сегед». У новій команді також був гравцем основи, провівши всі 15 ігор 1-го кола. Тим не менш, взимку 1994 року залишив Угорщину.

Повернувшись в Єкатеринбург, протягом сезону виступав за міні-футбольний ВІЗ, з яким виграв бронзові медалі чемпіонату Росії.

Тренерська кар'єра ред.

Завершивши ігрову кар'єру, Агапов залишився у ВІЗі вже в статусі тренера. Вже через рік він очолив «металургів» і привів їх до найвищого на той момент результату в історії — срібних медалей. Після цього він один сезон пропрацював другим тренером, проте потім повернувся на посаду головного тренера і обіймав його ще три роки. Потім Агапов працював у курганському «Русичі» (2002-03) і казахстанському «Жигиттері» (2003-04).

Був головним тренером збірної Казахстану з футзалу у відбіркових іграх до чемпіонату Європи у 2003 році. При ньому Казахстан зіграв два матчі. 4 листопада програв Україні (1:3) і 5 листопада виграв у Андорри (4:1). Обидва матчі пройшли у місті Андорра-ла-Велья.

В 2004 році повернувся в Єкатеринбург і почав працювати тренером СДЮШОР ВІЗ (команда 1991 р. — срібний призер, команда 1992 р. — чемпіон Росії серед юнаків клубів Суперліги). В сезоні 2007/08 — тренер ФК «Урал-Д», з 2008 по 2011 рік — головний тренер «Синари-ВІЗ-Дубль».

Помер 22 червня 2011 року. Похований на Лісовому кладовищі Єкатеринбурга.

Досягнення ред.

Ігрові

Тренерські

  • Срібний призер чемпіонату Росії з міні-футболу 1997/98

Родина ред.

Дружина Лариса, син Костянтин[3].

Примітки ред.

  1. Szép szerda. Архів оригіналу за 10 листопада 2016. Процитовано 12 серпня 2020.
  2. Előkészületi mérkőzések. Архів оригіналу за 11 листопада 2016. Процитовано 12 серпня 2020.
  3. Большой «секрет» для мини-футбола. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 12 серпня 2020.

Посилання ред.