Історія Гвінеї
Гвінея належить до країн західної Африки, в які рано проник іслам та почалась європейська колонізація.
Найдавніші часи ред.
Рання історія Гвінеї вивчена мало. Археологічні розкопки свідчать про заселення території Гвінеї в епоху неоліту. Протягом 10 - 12 ст. частина території Гвінеї входила у державні утворення Гана і Малі. Територію Гвінеї населяли різноманітні племена, найбільш численними з яких були мандінка, дьялонке, сусу.
Колоніальний період ред.
У середині 15 - го ст. на узбережжя Гвінеї прийшли португальці. Вони розпочали процес вивозу місцевого населення в рабство до Європи, а потім і до Америки. Работоргівля на узбережжі Гвінеї тривала до 19-го ст., в результаті чого прибережні райони знелюдніли. У 16 - му ст. в центрі Гвінеї на плато Фута-Джаллон оселились кочівники фульбе. У 20-х рр. 18 -го ст. ісламізована знать фульбе розпочала війну проти дьялонке а також проти фульбе -анімістів з метою навернення їх у іслам. Війна завершилася в основному до кінця 1770-х років. В підсумку війни була створена ранньофеодальна воєнно-теократична держава фульбе імамат Фута-Джаллон. На території Гвінеї існувала також низка дрібних державних утворень (мандінка - в Бонду і Габу, сусу - в областях Соліма, дьялонке - на р.Бафінг та інші).
У другій половині 19 - го ст. територія Гвінеї була завойована Францією. У 1865-1866 р. був заснований французький форт в районі Боке. У 1882 р. створене володіння Рів'єр дю Сюд. Виділена в окрему колонію - Французька Гвінея у 1894 р.. У 1880 - 1890 -х роках в східній частині Гвінеї існувала держава Васулу на чолі з імамом Саморі. Вона була завойована французами в 1890- х рр. 1896 р. французькі війська окупували Тімбо - столицю Фута-Джаллону. У 1897 р. імамат перейщов під владу Франції.
13 жовтня 1946 р. Фр.Гвінея отримала статус «заморської території» Франції. На референдумі 28 вересня 1958 р. населення проголосувало за незалежність від Франції.
Незалежність ред.
2 жовтня 1958 р. згідно з результатами референдуму, Територіяльна асамблея, перетворена в установчу Національну асамблею, проголосила незалежність Гвінеї. Президентом країни і головою уряду став Ахмед Секу Туре. Він симпатизував соціалізму та встановив авторитарний режим. Після його смерті у 1984 р. новим президентом Гвінеї став Лансана Конте. Він був скинутий в результаті військового перевороту 2008 р. У 2010 р. переміг на президентських виборах і став президентом Альфа Конде.
Спалах гарячки Ебола у 2014 році ред.
Починаючи з липня 2014 року, Гвінея постраждала від найсильнішого зареєстрованого спалаху гарячки Ебола в історії, яка швидко поширилася на сусідні країни Ліберію та Сьєрра-Леоне.[1] Епідемія була завершена до червня 2016 року.[2]
Вибори 2020 ред.
У жовтні 2020 року президент Альфа Конде переміг на президентських виборах. Конде перебував при владі з 2010 року і виграв третій термін. Опозиція не визнала результати через звинувачення у шахрайстві. Президент сказав, що конституційний референдум у березні 2020 року дозволив йому балотуватися, попри обмеження у два терміни. Після виборів по всій країні пройшли бурхливі протести.[3]
Державний переворот 2021 ред.
5 вересня 2021 року відбулася спроба державного перевороту проти режиму Альфи Конде. Президента Гвінеї Альфа Конде захопили в полон армійські спецпризначенці, а на чолі перевороту став полковник Мамаді Думбуя[4]. 1 жовтня 2021 року полковник Мамаді Думбуя, який очолив державний переворот минулого місяця, склав присягу як тимчасовий президент Гвінеї.[5]
Примітки ред.
- ↑ History of Ebola Disease Outbreaks | History | Ebola (Ebola Virus Disease) | CDC. www.cdc.gov (en-us) . 24 березня 2023. Процитовано 16 травня 2023.
- ↑ WHO | WHO Director-General addresses the Executive Board. web.archive.org. 8 червня 2016. Архів оригіналу за 8 червня 2016. Процитовано 16 травня 2023.
- ↑ Guinea elections: Alpha Condé wins third term amid violent protests. BBC News (брит.). 23 жовтня 2020. Процитовано 16 травня 2023.
- ↑ Люксіков Михайло (5 вересня 2021). У Гвінеї відбувається військовий переворот. Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 6 вересня 2021. Процитовано 6 вересня 2021.
- ↑ Guinea coup leader sworn in as interim president. www.aljazeera.com (англ.). Процитовано 16 травня 2023.
Джерела ред.
- І.І.Дахно. Країни світу: енциклопедичний довідник. Київ. «МАПА». 2004. - 608с. с.118-119.
- Африка: энциклопедический справочник. Т.1. Москва. «Советская энциклопедия». 1986. - 572с. с.433-434.